У Тернополі попрощалися з 48-річним бійцем Дмитром Петровим. Він був гранатометником механізованого батальйону. З загиблим прийшли попрощатись його рідні, друзі та колеги, розповіли кореспонденти Суспільного.
З Дому печалі траурна колона вирушила на Микулинецьке кладовище. На Алеї Героїв над домовиною розкрили жовто-блакитний прапор. Майор міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Борущак вручив мамі загиблого воїна грамоту пошани і скорботи.
Попрощатися з бійцем прийшли рідні, колеги та друзі.
"Ми його пам’ятаємо, як дуже добру, порядну людину. Він був спокійний, справедливий, простий. Відданий своїй родині, Тернополю, Україні. Великий жаль за ним, добра людина, таких мало у світі. Велика втрата для нас. Усі однокласники, що за кордоном, будуть пам’ятати його і любити завжди", – говорить однокласниця загиблого Наталя Фоменко.
Троюрідна сестра Дмитра Світлана Шавиріна розповіла, яким був її брат.
"Позитивною людиною був. Ніколи не скаржився, навпаки, заспокоював нас, щоб ми не переживали, казав, що все буде добре. Дякую брату за те, що віддав своє життя. Він запам’ятається в наших серцях назавжди. Дмитро був досвідченим кулеметником, про нього тепло відгукуються побратими".
Військовослужбовець Назар разом з Дмитром служили в одному батальйоні.
"Ми часто спілкувались, він був відважним воїном, хоробрим. Я піду, казав, аби тільки не йшли молоді хлопці, їм ще жити і жити. Йому також ще жити й жити можна було".
У Дмитра Петрова залишилась мама, сестри і брати.
Автор: Наталія Бончук
