Вікторія Бевзюк із Соледара – мама трьох дітей і дружина військовослужбовця. Її чоловік дев'ятий рік служить в ЗСУ. Через війну жінка з рідними переїхала до Тернополя. Зараз працює педагогинею в одній з шкіл Тернополя, допомагає дітям, які потребують інклюзивного навчання.
Вікторія Бевзюк розповіла Суспільному, що більше року працює асистенткою педагога в місцевій школі №4.
Одна з її учениць, восьмирічна Аліса, яка навчається у 1 класі. У неї урок з української мови.
"Вона може інколи відмовитись щось робити, в неї може не стати настрою, але ми його швидко повертаємо і повертаємось до роботи".
Педагогиня каже, з такими дітьми займалася і раніше. До війни в рідному Соледарі працювала музичним керівником у дитсадку.
"Це має бути на рівні ментальному. Це немає жодних методик, немає жодних якихось конкретних дій, щоб вказували, як знайти до них підхід, до дітей з інклюзивними освітніми потребами. Жодні психологічні прийоми не можуть допомогти так, як відчуття душею. Це найголовніше".
Коли почалася повномасштабна війна, її чоловік Сергій наполіг, аби вони з дітьми виїхали із Соледара. Згодом дізналися, що під час обстрілу був зруйнований будинок, у якому вони жили та дитсадок, де вона працювала.
"Побитий дах, побиті вікна, побиті стіни. Все там повилітало. Садочок, в якому я працювала, був зруйнований повністю. Я коли побачила фото, то було дуже болісно дивитися на ті фото, бо там реально руїни. Знищено дім, знищено садок, Бахмут наш, бо він поряд з нами. Нема нічого, все зруйновано".
Тут, у Тернополі, Вікторія та Сергій офіційно оформили свої стосунки.
Жінка показала світлини фотостудії, у якій робили знімки на пам'ять незадовго до того, як туди потрапили уламки російської ракети.
За словами жінки, щоб упевнитися, що з чоловіком усе в порядку, телефонує йому щодня.
Поки чоловік на фронті, Вікторія долучається до акцій на підтримку ЗСУ.
