Колядку "Бог ся рождає" написав на Тернопільщині: виповнилося 160 років з Дня народження автора

Колядку "Бог ся рождає" написав на Тернопільщині: виповнилося 160 років з Дня народження автора

Колядку "Бог ся рождає" написав на Тернопільщині: виповнилося 160 років з Дня народження автора
. Фото: Бережанський ДІАЗ

Виповнилося 160 років з Дня народження автора популярних колядок "Бог ся рождає" й "Во Вифлеємі нині новина" Остапа Нижанківського. Він був священником УГКЦ, композитором, громадським діячем. Частину свого життя прожив на Тернопільщині. Про це йдеться на сторінці Бережанського ДІАЗу в соцмережі.

Автор досліження про Остапа Нижанківського, заступник завідувача науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу заповідника Ігор Мельник розповідає, що автор колядок у 1893–1894 роках був сотрудником церкви Святої Трійці у Бережанах, вчителем співів у гімназії, співзасновником хорового товариства "Бережанський Боян". Сам Нижанківський про себе казав: "Я в першу чергу священник, потім – молочар, а вже у вільних хвилинах – музика".

Колядку "Бог ся рождає" написав на Тернопільщині: виповнилося 160 років з Дня народження автора
"Бережанський Боян", хор, який заснував Остап Нижанківський. Фото: Бережанський ДІАЗ

Деякі факти з біографії Остапа Нижанківського:

  • Під час навчання в Дрогобицькій гімназії професор-москвофіл покепкував: "Таким поетом, як Шевченко, і я потрафлю бути. Вітер віє, сонце гріє, а Нижанківський лекції не вміє..." Обурений Остап не стримався – вдарив його в обличчя. Як наслідок – був виключений із гімназії й три роки служив в австрійському війську.
  • У 1897 році, будучи священником у Довжанці, на виборах до Австрійського парламенту підтримував Івана Франка, з яким приятелював.
  • Із 1902 року став парохом сіл Голобутів і Завадів поблизу Стрия. Його домівка в Завадові була відома як осередок товариського життя Галичини. Тут гостювали музики Денис Січинський, Філарет Колесса, Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Олександр Мишуга. Бували Іван Франко, Митрополит Андрей Шептицький. Іван Труш намалював його портрет. У Завадові отець Нижанківський ініціював встановлення одного з перших у Галичині пам’ятника Тарасу Шевченку.
  • Створив у Завадові кредитівку – так звану "Касу Райфайзена", яка врятувала не одне господарство від руїни. Та головне – заснував тут першу в Галичині українську кооперативну молочарню. Із переїздом до Стрия ініціював створення "Крайового господарсько-молочарського союзу" і шість років був його директором. Підприємства цього союзу виробляли на продаж 300 тонн масла за рік та експортували його навіть у Данію.
  • На похороні Миколи Лисенка отець Остап Нижанківський виголосив прощальну промову від галичан. Коли поліцейський кинувся забирати червону китайку, якою, за козацьким звичаєм, була вкрита домовина, то Нижанківський крикнув: "Не руш, це наше!" Тоді забрав китайку, згорнув і повіз цю реліквію в Галичину, таким чином зберігши її для нащадків".
  • Очевидець засвідчив: "Солдати вивели його за місто й при дорозі, яка веде на нове Стрийське кладовище, повідомили, що він засуджений на смерть через розстріл. Телеграма зі Львова з наказом звільнити отця Остапа Нижанківського з-під варти прийшла до Стрия із запізненням. Не було на похороні трьох його синів – вони в той час воювали в лавах Української Галицької Армії.

Читайте також

На початок