Переселенка з Маріуполя у Тернополі працює соціальною педагогинею

Переселенка з Маріуполя у Тернополі працює соціальною педагогинею

Переселенка з Маріуполя у Тернополі працює соціальною педагогинею
. Суспільне / Людмила Путькалець

Жителька Маріуполя Наталія Коломоєць 25 років працювала вчителькою. Переселившись до Тернополя після повномасштабного вторгнення Росії, влаштувалася соціальною педагогинею у центрі підтримки переселенців "Я-Маріуполь". Про це вона розповіла до Міжнародного дня соціального педагога, який відзначають 2 жовтня.

За словами жінки, переїхала вона до Тернополя півроку тому. На нову роботу влаштувалася 14 вересня.

"Соціальний педагог – це людина, яка, як сканер повинна зчитати потреби дитини і донести їх до батьків, до оточення і вирішити ці проблеми. Складність у тому, що діти всі різні. Молоде покоління не хоче або й не може виконати прості вправи, які ми робили раніше. Наприклад, є діти, які ніколи не грали у лото, тобто це цифрове покоління, яке має кліпове уявлення. Вони зчитують, сидять в телефоні, а якщо це просто гра – вирізати, малювати, то вони це не дуже або робили, або не вміють, або просто не приділяли цьому увагу".

Наталія Коломоєць
Наталія Коломоєць. Суспільне / Людмила Путькалець

У школі в Маріуполі Наталія Коломоєць викладала історію та право. Через війну покинула рідний дім та роботу.

"Коли ми почули, що починає все ближче до нас вибухати, стріляти, коли щодня зранку був міноментний обстріл – ставало дуже страшно. Ми вже знали, що о 4 годині 27 хвилин у нас йде обстріл і ми сидимо і чекаємо, коли все це закінчиться. Найскладніше було, коли почалися авіаобстріли. Прилітав літак і ми розуміли, що тут вже ніхто не зможе вижити. Ми всі молилися. Чоловік каже: "пролетів літак але він бомбу не скинув". Ми молилися, ридали, кричали, після того, як ми підстрибували у підвалі на матрацах, бо розуміли, що він кудись її скинув, але ми залишилися живі, дякували Богові. І ми розуміли, що треба щось робити".

Серед вихованців Наталії – 11-річний Володимир з Маріуполя. Свій день народження хлопець відсвяткував у центрі підтримки переселенців.

"Тут дуже гарно. Вчителі хороші. Дуже подобається відвідувати цей центр. Є цікаві ігри. Я уже грав у лото, мені дуже сподобалося", – каже Володимир.

Вихованці Наталії Коломоєць
Вихованці Наталії Коломоєць. Суспільне / Людмила Путькалець

Наталія Коломоєць розповіла, що у Тернополі їй комфортно.

"Дуже подобається у Тернополі: безпечно, затишно, приємно. Я шукала роботу у школах. Потім зрозуміла, що хочу робити щось інше, допомагати маріупольцям".

Жінка щодня у центрі "Я-Маріуполь" організовує для дітей ігри, навчальні заняття та різні активності. Каже: так діти можуть відволіктися від війни. Наталія працює не лише з дітьми переселенців, а й тернополян.

"Коли у тебе є дім, то це простір, де ти себе почуваєш добре і тілом, і душею. У Тернополі дуже добрі, привітні люди, але ми ж розуміємо, що це тимчасовий прихисток, а дім там, де ти народився. Це Азовське море, це Маріуполь, це твої друзі, це парк, це твоя школа, де ти вчився, де народилися твої діти, це там, де ти почувався щасливим. Хочеться туди повернутися, але дуже важко сприйняти те, що сталося і в якому стані перебуває Маріуполь".

Соціальна педагогиня розповідає, що окупанти проводять так званий референдум серед людей, які залишилися в Маріуполі. Каже: там перебуває її батько.

"Коли почалися події з референдумом – я батькові подзвонила. Кажу йому: не йди на цей референдум, а він плаче і відповідає: "а я і не збирався".

Наталія Коломоєць планує залишатися в Тернополі, доки Збройні сили України не звільнять Маріуполь.

Читайте також

На початок