У Тернополі в Домі печалі попрощалися з керівником однієї з груп другої роти другого окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор" Ігорем Боцієм.
Військовослужбовець загинув 3 вересня біля Бахмута.
"Завжди врівноважений, спокійний і ефективний. Один із тих, хто влився в оборону країни ще в 2014, і в 2022 був у першому ешелоні добровольців. Висловлюємо співчуття дружині і близьким Ігоря з обіцянкою довести боротьбу до нашої перемоги. Добрий, в міру впертий, самодостатній, націоналіст, підприємець і воїн з великим досвідом! Людина-приклад, людина в щирості і простоті. Безстрашно і без вагань, з перших днів і до тепер стояв на захисті країни. Загинув за волю України в бою. Наші справи мають бути достойними пам'яті наших загиблих побратимів! Така ціна вашого спокійного сну і майбутнього країни", – розповів командир 2-роти 2-го батальйону ДУК "Правий сектор" Назар Сарабун.
Бойовий побратим Данило з позивним "Кенон" розповів, що Ігор Боцій з позивним "Девольт" у найскладніших ситуаціях завжди зберігав спокій.
"Він готувався до цієї війни. З 2014 року і, можливо, раніше, розумів, що буде повномасштабна війна. Він був дуже доброю людиною, ніколи насправді не хотів воювати. Йому ніколи не подобалася служба, як така. Але обов’язок є обов’язок… І він його виконав сповна. Дуже розумний командир в тому плані, що справді, цінував життя бійців. І цінував настільки, що став першим з того підрозділу, хто загинув", – сказав "Кенон".
Ігор Боцій воював у батальйоні спеціального призначення "Донбас", потім – у Добровольчому Українському Корпусі "Правий сектор". Був командиром групи другої роти окремого батальйону.
"Почалася атака, почався бій. Був удар гранати з ручного гранатомета йому прямо перед окопом. Це – наш близький побратим, із ним ми разом воювали з 2014 року. Компетентний, досвідчений, розумний командир", – розповів побратим загиблого "Еней".
Волонтерка Ольга Данченко каже, що загиблий був глибокою і чуйною людиною.
"Він знав, як підтримати, біля нього завжди гуртувалася молодь. Він проводив нам навчання із картографій, це були неймовірні уроки. Він завжди підтримував і знав, як підбадьорити тих, хто падає духом. Людина з величезним досвідом. Були ситуації для мене дуже важкі. Пам’ятаю той день, коли він підійшов і сказав: за кожною темною смугою настає світла. Перетвори це все в урок", – говорить волонтерка.
Грамоту пошани і скорботи від головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного рідним загиблого вручив полковник Ігор Гусєв.
"Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння у лавах ЗСУ вручається родині командира відділення мінометного взводу артилерійського дивізіону тактичної групи військової частини А4123 солдата Ігоря Боція".
За життя Ігор Боцій був нагороджений медаллю "За відвагу". Чоловікові було 57 років. У нього залишилася дружина та син.
Поховали Ігоря Боція на Микулинецькому кладовищі.
Читайте також
- У Тернополі попрощалися з військовим Андрієм Федорківим
