Раптовий страх, пришвидшене серцебиття, запаморочення, тремор у кінцівках, дезорієнтація, спазми в животі та "клубок" у горлі. Це перші ознаки панічної атаки. Про це Суспільному розповіла психологиня з Тернополя Галина Несмашна.
За її словами, спровокувати психоемоційну атаку можуть різні ситуації, зокрема, війна.
"Панічна атака – приступ раптового страху, який може наступити будь-коли. Найчастіше, пояснити причину його появи людині складно. Адже у більшості випадків їй нічого не загрожує на фізичному рівні. Але однозначно, що це є реакція на певний стрес чи небезпеку. Інколи симптоми панічного нападу супроводжуються ознаками, які можна сприйняти за інші серйозні захворювання та проблеми із здоров`ям. І хоча панічна атака безпосередньо не загрожує здоров`ю людини, варто провести якісну кваліфіковану діагностику, щоб виключити інші важкі недуги", – розповіла Галина Несмашна.
Гостра стресова ситуація, якою зараз є війна, симптоми панічної атаки загострює.
"І це нормальна реакція на ненормальну ситуацію, до якої людина раніше не була готова. Адже війна – реальна загроза, на яку організм відгукується панікою, ступором та шоком. У таких випадках часто спрацьовує тригер (провокуючий чинник), який цю панічну атаку викликає та підсилює. Наприклад, людині може стати зле у замкнутому приміщенні – бомбосховищі. Їй може видатися, що там їй не нададуть необхідної допомоги, бо вона відрізана та ізольована від світу. Або, навпаки, тригером стає відкрита незахищена територія, яка, на думку людини, не є безпечною для життя. З часом кількість атак, та пов’язаних із ними страхів, може збільшуватися", – каже психологиня.
Кількість тривожних панічних атак можна зменшити, якщо надати людині необхідну психологічну підтримку, сказати правильні й потрібні слова.
"Варто пояснити, що усе нормально і вона в безпеці. Можна вдатися до методу "заземлення", тобто усвідомлення та повернення до реальності. Це може бути глибоке дихання з вдихом та видихом. Потрібно знайти той "якір", який допоможе повернути людину до свідомості. Наприклад, можна порадити торкнутися власних ніг, рук, щоб людина відчула себе на фізичному рівні. Можна спробувати щось на смак, наприклад, цукерку. Звісно, при цьому не зайве пояснити, що з нею усе нормально, просто у такий спосіб організм намагається вижити та боротися із катастрофізуючими обставинами війни».
За словами психологині, у стресовому стані активуються два поведінкові режими – нападай, або втікай.
"Якщо не можна напасти, чи втекти, тоді потрібно завмерти, щоб повернути контроль над реальністю. І хоча панічна атака не створює загрози життю людини, вона може зробити його важким, через постійний страх та паніку, особливо в умовах війни. Роль психотерапевта у таких ситуаціях вкрай важлива. Адже він може пояснити людині, що панічна атака не несе прямої загрози людському життю, але це проблема, яку можна й потрібно вирішувати, щоб жити повноцінно без депресій та тривог", – каже Галина Несмашна.
Авторка Анжела Шова
Читати також
- Турбота про інших – джерело спокою: священник УГКЦ з Тернопільщини.
