У Підгородньому на Тернопільщині 12 липня зустріли звільненого з полону військового Олександра Ремпу. До лав ЗСУ 28-річний Олександр вступив на наступний день після початку повномасштабного вторгнення — 25 лютого 2022 року.
Про це повідомляють кореспонденти Суспільного.
Спочатку Олександр Ремпа в складі 105-ї бригади захищав Сумський та Купʼянський напрямки, згодом воював у 46-й бригаді на Донеччині.
14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Марʼїнки Олександр Ремпа потрапив до російського полону.
Нагадаємо, про те, що Олександр Ремпа повертається додому з російського полону, повідомили 10 липня на фейсбук-сторінці Підгороднянської громади.
Кореспонденти Суспільного повідомляють, що звільнений з полону військовий зняв своє фото з "Алеї надії".
"Дякую вам за те, що вірили, чекали, молилися. Я також впевнений що, ті хлопці, чиї фото є на цій алеї, вони також скоро повернуться додому. Нам тільки потрібно чекати, молитися і вірити в це. Віра — це основне, що в нас завжди є. Дуже радий всіх бачити і повернутися додому. Слава Україні!", — сказав Олександр Ремпа.
На зустріч прийшла односельчанка Олександра Надія Ричко:
"Більше як два роки ми його чекали. Знаємо дуже давно, з маленького. Його сім’я дуже церковна, діти всі прислуговували в церкві. Його і громада чекає, і церква".
Привітати Олександра з поверненням на рідну землю прийшли побратими, які разом із ним воювали у складі 105-ої бригади.
Серед них і колишній командир бійця Олег Салій:
"Він відповідально ставився до своїх обов’язків, відважний, сміливий, ніколи я не чув слова "ні" чи будь-яких невдоволень. Завжди до всього ретельний, так як належить справжньому воїну. Він був стрільнем, працював другим номером кулеметника. Емоцій моїх не передати словами, це безмежна радість, я дуже радий і щасливий, що Саша вдома".
Олександр серед братів найстарший, розповів його дядько Сергій Душатинський:
"Коли почув його голос і що був обмін, я трішки сентиментальний, то аж клубок у горлі став і сльози підкотилися. Але це були сльози радості та надії. А тепер, коли я його обняв, я відчув справжню радість, бо ось він з нами. Це така ж радість, яку ми відчували при народженні Саші, а це його другий день народження, велика радість. Їх є четверо братів, всі чекали з нетерпінням. А найбільше чекала бабуся, це перший онук, найдовгоочікуваніший та улюблений".
Матір Олександра Ольга Душатинська каже, спочатку вважали сина безвісти зниклим, адже у 2023 році на Різдво отримали звістку про це. А вже в квітні 2024 року дізналися, що він потрапив у російський полон:
"Подзвонили з Координаційного штабу, Червоного Хреста, що в полоні. А потім від побратимів і хлопців, які були разом з ним дізналися, що спочатку був у ДНР, потім Новосибірськ, потім Камишин. Всюди умови жахливі, але дякувати Богу він витримав, вистояв. Дуже було важко. Дякую всім, хто мені помагав, хто прийшов на цю зустріч і організував це свято. Бо це справді свято велике. Я щаслива і дякую усім вам".
Олександра повернули в Україну під час обміну військовополоненими 5 червня цього року. За його словами, до останнього не знали, що їдуть додому, адже думали, що це чергове переміщення між СІЗО. Зрозуміли, що обмін, коли літак приземлився у Білорусі:
"Зв’язку з рідними не було жодного, ні листів, ні дзвінків, нічого абсолютно. А допомагало триматися те, що знаю, що вдома чекають, люблять і цінують. Я їм дуже за це вдячний. І також були люди спільних ідей, спільної думки, переказували одне одному вірші, спілкувалися на теми, які нас болять і турбують. Віра одне в одного, а також в Україну, що ми переможемо".
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp
