У Тернополі на проспекті В’ячеслава Чорновола відбулося дефіле у вишиванках. Жителі та гості міста продемонстрували свої вишиті сорочки на подіумі просто неба. Долучитися до показу міг кожен, хто одягнув національний одяг з елементами вишивки.
Традиційно до Всесвітнього дня вишиванки у Тернополі відбулося дефіле. Цьогоріч показ відкрили студенти Галицького фахового коледжу імені В’ячеслава Чорновола зі своєю колекцією сучасного одягу з елементами вишивки.
Далі до дефіле могли долучитися усі тернополяни та гості міста. На подіум вийшла й майстриня народних художніх промислів Олександра Ситник. Жінка розповіла, що сорочку, яку одягнула, вишивала півтора місяця.
"На мені сьогодні вишиванка, я не люблю це слово вишиванка, бо вишиванка – це будь-який одяг, на якому є елементи вишивки, а на мені сорочка, правдива сорочка. Вона скроєна за традиційним кроєм, на ній вишиті традиційні візерунки і це якраз візерунки, які притаманні Жидачівщині. Це жидачівська сорочка. Чому я сьогодні у ній? Бо це одна з останніх сорочок, яку я вишила. Я її сьогодні вигулюю. Жидачівським сорочкам якраз притаманні такі квиткові, рослинні візерунки, яскраві. З мережування – це уставки з рукавом, вони кольоровими нитками, це придає сорочці особливого шарму".
Дефілювали у вишиванках й члени громадської організації "Виходь назовні". Це молодь з інвалідністю другої та третьої груп, синдромом Дауна, а також їхні батьки.
"Хочемо призвичаювати, пояснювати нашим дітям, що це основне – зберігати наші традиції, любити наш український одяг і разом із тернополянами святкувати це свято. Вони дуже люблять свята, тим більше це свято, яке ґрунтується на любові до всього українського, дуже важливе для всіх, особливо для них", — розповідає голова громадської організації Наталя Олійник.
Показали свою колекцію "NESKORENI" й студенти Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг та туризму. З нею цьогоріч вони були в Мілані. Це спортивний одяг із елементами борщівської вишивки.
Одягла борщівську вишиванку на дефіле Світлана Тимчук. Жінка зсазначає, що окрім традиційного борщівського візерунка, на її сорочці є й конвалія.
"Для мене вишиванка – це дуже цінно, тому що вишиванка у моєму роду передавалася з покоління в покоління. У мене вишивала прабабця, бабця, мама. На мені сорочка, яку мені вишила мама. Також ще є багато вишиванок, які мама вишила собі. Це наш генетичний код, наша особистість, сила. І це те, за що ми воюємо, бо нас хочуть цього позбавити, а ми не маємо права".
