Урок "Вечір пам'яті Олександра Орляка" провели в Тернопільській школі №5. Про це розповів вчитель історії цієї школи Сергій Коваль. Урок приурочили до 5-ї річниці загибелі учасника російсько-української війни.
На уроці були майже 100 учнів.
В актовому залі прочитали вірш вчительки образотворчого мистецтва Галини Гаргури. Він присвячений Олександру Орляку:
"Стіна. Труна. І свічка дивно мерехтить.
І тіло спокоєм лежить.
І вже нічого не болить.
Душа-душа
Тихенько у куточку
Поправляє йому сорочку".
Один з уривків вірша виконував Матвій Вільчинський:
"Олександр Орляк був гарною людиною. Він для України зробив багато доброго. Він не чекав, поки всі підуть воювати. Він хотів допомогти Україні в тяжку хвилину".
Настя Ріпка навчається в 7-му А. Каже, її сестра на 2 роки молодша за Олександра Орляка. Вони разом виступали в школі:
"Знаю від своєї сестри і від старших дівчат, його однокласників, що він був дуже позитивною людиною. Він вірив в неможливе".
Сергій Коваль – вчитель історії. Він вчив Олександра Орляка з 7-го по 11-й клас:
"Він не був спокійної вдачі і здавалось, він в майбутньому шукатиме якоїсь іншої долі… але склалося так, що коли сталася біда в Україні – він один з перших пішов"
Також у Тернопільському Архикатедральному соборі провели поминальну службу за Олександром Орляком. На ній були присутні родичі Олександра, його побратими та волонтери. Про це повідомила його мати, Леся Орляк:
Після служби на могилі Олександра Орляка на Микулинецькому кладовищі відбулась панахида.
"Навіть не віриться, що вже минає 5 років, відтоді, як втратила Сашка не тільки я – його втратила Україна. Я вчора міркувала з того приводу, чи правильно я вчинила, коли не заборонила синові йти на війну. А якби в квартирі була пожежа – яка мама могла би синові заборонити гасити пожежу в одній з кімнат, щоби полум’я не поширилося на всю квартиру"
Олександр Орляк народився 6 вересня 1990-го року в Тернополі. Навчався у Тернопільській школі № 5, у 2009-му році закінчив Тернопільський кооперативний коледж за спеціальністю "кухар-кондитер". Його мобілізовали в серпні 2014 року. Вінзахищав Дебальцівський плацдарм, був молодшим сержантом, командиром гармати 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув 6 лютого 2015 року у бою поблизу Дебальцевого Донецької області,
Поховали Олександра на меморіалі загиблих в АТО на Микулинецькому кладовищі в Тернополі, розповіла його мати Леся Орляк.
