Перейти до основного змісту
У Тернополі попрощалися із військовослужбовцем Валентином Стадницьким

У Тернополі попрощалися із військовослужбовцем Валентином Стадницьким

Похорон, ЗСУ, Валентин Стадницький, 31 березня 2026, Тернопіль
Портрет Володимира Стадницького. Суспільне Тернопіль

У Тернополі попрощалися із військовослужбовцем Валентином Стадницьким. Чоловікові було 52 роки. Воював у 105 окремій бригаді територіальної оборони, брав участь у боях під Попасною, Горлівкою та біля Донецького аеропорту. Помер від зупинки серця під час служби.

Про це Суспільному розповів побратим військовослужбовця Олег Сцібайло.

Рідні, друзі та побратими провели в останню дорогу полеглого бійця Валентина Стадницького з позивним "Терен". Він брав участь у Революції Гідності, а коли почалася російсько-українська війна у 2014 році, долучився до війська.

"Коли почався 2014 рік, він не задумуючись одразу пішов добровольцем у десантно-штурмову. Ми з ним проходили підготовчі курси. Потім, коли почалося повномасштабне вторгнення, він уже був в армії. Дуже надійна людина була, завжди поряд із ним ще задовго до військової служби відчував себе впевнено. Це була людина, яка вселяла людям віру і впевненість", — говорить Олег Сцібайло.

Олег Сцібайло, похорон, ЗСУ, Валентин Стадницький, 31 березня 2026, Тернопіль
Олег Сцібайло. Суспільне Тернопіль

За його словами, у бійця зупинилося серце під час служби.

Попрощатися із бійцем прийшла його двоюрідна сестра Зоряна Білецька.

"Я завжди мріяла про старшого брата, і в мене був двоюрідний брат Валентин. Не настільки ми близько спілкувалися, як нам би хотілося, але зараз вже нічого не змінити. Це була людина з великої букви, яка, не боячись, пішла в перші дні з 2014-го стояти, воювати, захищати кожного з нас — не лише рідних, не лише близьких, а всіх людей, які сьогодні були присутні".

Зоряна Білецька, похорон, ЗСУ, Валентин Стадницький, 31 березня 2026, Тернопіль
Зоряна Білецька. Суспільне Тернопіль

Разом із Валентином у 105 окремій бригаді територіальної оборони служив Ігор Музичка.

"Він був великим спеціалістом з кулеметної зброї, з великого калібру. Показував, навчав багатьох із нас. Пройшли ми з ним довгий шлях до мого поранення. Дуже шкода, людина, яка мріяла зброєю, жила зброєю, жила цією війною, щоб нас захищати".

Ігор Музичка, похорон, ЗСУ, Валентин Стадницький, 31 березня 2026, Тернопіль
Ігор Музичка. Суспільне Тернопіль

У військовослужбовця залишилися дружина та троє дітей. Його поховали на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища.

Топ дня
Вибір редакції
На початок