Військовослужбовець із позивним Шабай у цивільному житті був помічником машиніста тепловоза. Нині він навідник мінометного розрахунку у складі 154 окремого батальйону 117 бригади ТРО. Про свою службу на прикордонні Сумщини боєць розповів Суспільному.
“Найскладніше… залишитись непомітними, щоб ворог не знав, що ми тут є”, – каже Шабай. Він обороняє кордони Сумщини майже півтора року.
“Я помічник машиніста тепловоза був до війни, електровоза. Прийшов до хлопців, вони навчили. Був в учєбці і тепер навідник”, – додає Шабай.
Шабай родом із села, що розташоване у прикордонній Великописарівській громаді. Каже, його рідні залишаються там і досі.
“Чути з прикордоння вибухи, усе чути, але сидять там. Домівку не покидають”, – говорить мінометник.
На цій позиції бійці мінометного розрахунку працюють останні кілька місяців, розповідає Шабай. Копали її власноруч.
“Чим швидше по пояс викопаєш, тим безпечніше буде далі копати. Все вручну копалось місяців 4-5 десь. Це 5 місяців нас не можуть знайти – слава Богу. Вони літають, буває вогонь на подавлення. Тобто, ми відпрацювали і якраз починають вони стріляти куди попало. Є така штучка, як контрбатарейна боротьба, що вони чують приблизно, звідки вихід і туди сиплять. Ну, близенько ще не падало”, – пояснює Шабай.
Працюють мінометники по російських позиціях та живій силі армії РФ.
“Розвідка цілодобово літає, дають нам цілі. Цілі швиденькі, за хвилинку ми повинні навестися й уразити ворога. Тому що ворог дуже швидко пересувається, ховаєтьсяреба швиденько зреагувати”, – додає Шабай.
Говорить, доволі часто бойову роботу доводиться припиняти через російські розвідувальні дрони, які намагаються визначити місцезнаходження позицій мінометників.
“Командир наш скидає нам через інтернет картинку, там де розвідувальні БпЛА і ми повністю припиняємо пересування навіть на території нашої вогневої позиції. Чекаємо, поки від нас полетить “птичка” і тоді починаємо займатись своїми справами”, – каже Шабай.
Розповідає, що під час виконання одного з останніх бойових завдань він травмував руку.
“Ми коли починаємо роботу, кладемо на “лапи” міномета мішки з піском. І треба було швиденько навести міномет, я не розрахував, взяв мішок неправильно і зламав пальчик”, – каже боєць.
На питання, для чого обкладають міномет мішками з піском, Шабай відповідає: “Це щоб стабілізувати, коли інший боєць дьоргає вірьовку, міномет трохи шатається. З мішком він вже не так шатається. Так же само на “лапи”. “Лапи” підстрибують, міняють позицію. Якщо вони підстрибнули – це ж нам заново його наводити. А так ми їх придавили і вони на одному місці залишаються. Трошки довелись і все. Це все швидкість”, – пояснює Шабай.
Попри травмовану руку, мінометник продовжує бойову роботу: “Я на прицілі. В мене якраз ті три пальці, що мені потрібні, функціонують, то в цьому плані не заважає. Хлопці зараз допомагають мені, бо я обмежений трошки у діях, все добре”.
Про свою мотивацію боєць каже: “Захистити свою родину, своїх батьків і свою Україну. Хай Україна вже перемагає. Слава Україні, Героям Слава!”.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp.
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
