Перейти до основного змісту
"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині

Юнаківська громада Сумської області межує із Суджанським районом РФ. Як живуть у селах громади – місцеві жителі розповіли Суспільному.

Перший по трасі населений пункт Юнаківської громади – Кияниця. Зруйновані будівлі починаються майже одразу на в’їзді у селище. На місці кафе, за вивіскою "Ласкаво просимо" — руїни.

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Юнаківська громада, жовтень 2024 року. Суспільне Суми

Далі по вулиці – пошкоджені житлові будинки. В одному з них живе Людмила Шевчук. Розповідає, що біля її оселі були вибухи кілька разів: "Ми якраз тут були, попадали ж на землю, закрилися, все як полагається, як нас вчили. Потім у нас тут був магазин, багато скла було, називався "Акваріум". Теж, видно, чи вважали, що там якийсь об’єкт є, чи я не знаю, ну чогось попало".

Будинки пані Людмили і її сусідів після вибухів непридатні до проживання. Сусіди виїхали, а вона живе у подруги, вдень приходить додому. Жінка розповідає, що світло періодично зникає, зараз його також немає, другий місяць немає й газу: "20 серпня був вибух, і я думала, це воду прорвало, щось дуже шипіло, а виявляється порив газу був, і з тих пір нема, не включають газ".

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Юнаківська громада, жовтень 2024 року. Суспільне Суми

За 10 кілометрів від кордону з РФ — село Нова Січ. Безлюдні вулиці, розбиті будинки. Внаслідок масованих обстрілів тут загинули кілька місцевих жителів. Зруйнована і місцева школа.

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Школа у с. Нова Січ. Суспільне Суми

У селі Храпівщина єдиний магазин знищений влучанням російського снаряда. Місцеві розповідають, що тепер кілька разів на тиждень продукти привозить автолавка. В Івана Приходька внаслідок обстрілу загинула сестра, також пошкоджена садиба. Чоловік каже, що не знає, як зимуватиме: "В хаті вікна-двері повилітали, кришу розбило. Я сам забивав, дали ДВП, третину брезентини на хату, і 20 шифера. Як ти покриєш і кухню, і хату, і сарай?".

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Знищений магазин у Храпівщині. Суспільне Суми

Його односелиця говорить, що вже евакуювалася звідси, приїздила тільки за речами: "Як можна жити без вікон, без дверей, без нічого. Я вже тут не живу два місяці".

У Юнаківці теж немає людей на вулицях. Місцева волонтерка Надія Карпова у березні після виїзду сусідів врятувала кілька десятків покинутих тварин. Зараз пані Надія з чоловіком — одні з небагатьох, хто залишається у Юнаківці.

"Немає тут людей, майже нікого. А в сусідньому селі, там же Локня, там зерносклад був, стріляли, так разбомбили так, що всі люди уїхали, нема там хат. Нам там віддали траву козам косить, ми їхали і своїми очима бачила, що хати розбомблені", — розповідає жінка.

Подружжя Карпових написало відмову від евакуації, бо продовжують піклуватися про місцевих котів і собак.

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Подружжя Карпових. Суспільне Суми

"Погріб ми зробили самі. Ми туди то заліземо, і котики бояться, так попридумували – ми полізли, і вони біжать слідом. Боїмося, щоб не буть нам в окупації, от цього ми боїмось. Не так страшно бомби, як окупація, що з нами буде", — ділиться пані Надія.

Пані Надія каже, що у Юнаківці залишився один магазин, але отримують допомогу і безоплатно: "Гуманітарка за гіманітаркою, дають нам їсти, весь час отримуємо, чого я буду брехать? А в гуманітарці і олія, і засипка, і тушонка, і цукор, і кава".

Односелиця Карпових Анна Гарусіна навпомацки збирає груші біля свого двору. Каже, майже втратила зір після смерті сина-військового: "Одна останусь, але нікуди не поїду. – А чого? – Того що я тут з 1973 року. Я вже тут синулю поховала у 2022 році, воєнного, другий воює, зяті воюють. Нікуди вже не піду я з цієї хати. Тут у мене всі повиїжджали. Та виїхала в будинок престарілих, та виїхала в Буринський район, ця вмерла, ця виїхала, десь хату купила".

"Боїмося окупації". Що розповідають мешканці прикордонної Юнаківської громади на Сумщині
Анна Гарусіна. Суспільне Суми

В пані Анни семеро дітей, але всі роз’їхалися, зараз живе сама. Діти передають продукти. Мобільний зв’язок, каже жінка, поганий, телевізор не працює, світло є з перебоями: "По 5-7 днів немає світла, то там перебили, то там перебили, а в нас світла нема. А світла нема – і води нема. Стараємся так набрать водички, щоб хватило. А не хватає – там унизу викопали копанку-криничку, джерельна водичка, і там беремо".

А вночі, говорить пані Анна, не завжди можна поспати: "То таке було, що лежиш на ліжку і отак під тобою ліжко ходором ходить".

На зворотному шляху навколо Юнаківки — задимлені поля. За словами місцевих жителів, це горить рослинність внаслідок обстрілів.

Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок