Сумський академічний обласний театр для дітей та юнацтва відзначив 50-річний ювілей. На урочистості гостей зібрали в укритті. Подробиці – в матеріалі Суспільного.
24 вересня 1974 року у Сумах був створений обласний театр ляльок. Актриса Любов Голубцова вступила до сумської театральної трупи у 1975, маючи трирічний досвід роботи в іншому ляльковому театрі:
"Було дуже складно, тому що в нас не було свого приміщення, ми дуже багато гастролювали. Був маленький колектив, а з 80 року, коли реорганізація пройшла, ми вже почали ставити вистави для дітей, для більш дорослих, і для дорослих. Життя завирувало в іншому ритмі. Коли до нас приходять глядачі, ми вкладаємо душу в це все, повірте мені. Ми живемо тут. Театр – це наше життя".
47 років працює у сумському ТЮГу Володимир Хорунжий, прийшов сюди після випуску з Харківського інституту мистецтв.
"Тут було 5 чоловік, і от з 5 чоловік ми почали працювати. Зробили виставу "Два майстри", у 80-му році поїхали з нею у Врацу. Вона мала дуже велику пресу, це нас трішки підтримало. З 21 квітня 1981 року наш театр почав називатися "Театр для дітей та юнацтва "Арлекін". Ну цю назву ми прибрали, тому що партійні керівники сказали, що це іноземна назва, треба його прибрати, щоб театр був імені ленінського комсомолу або ще якось", — поділився чоловік.
Після реорганізації, розповідає Володимир Хорунжий, у репертуарі театру до лялькових вистав додалися дитячі і вистави для дорослих. З ними колектив перемагав на всеукраїнських фестивалях, влаштовували фестивалі і в себе. Пан Володимир свого часу отримав премію за кращу жіночу роль – Мачухи у Попелюшці, грав її 20 років. І зараз зайнятий на сцені, але, каже, від початку війни тільки одну виставу показали без перерви на повітряну тривогу. Всього у рідному театрі зіграв понад 100 ролей. У 80-х був першим заслуженим артистом серед лялькарів України.
"Треба вчитись, вчитись, вчитись, залишатися на одному місці не виходить, тому що закиснеш. Багато талановитих людей залишилось на узбіччі, а мені пощастило, що потрапив у струю, потрапив, це життя, і працюю. 74 рік, а я ще працюю", — ділиться актор.
Лариса Жаркова працює у ТЮГу понад 20 років, відповідає за технічний стан театру, створює комфортні умови для працівників і відвідувачів:
"Театр став рідним домом для мене. Хочеться залишити після себе для наших глядачів, для наших дітей це приміщення, чудове, унікальне, яке вже існує понад сто років і хай воно ще сотні років існує надалі і приносить всім радість, натхнення нашим акторам, а радість нашим глядачам".
В цей день на сцені – ляльки. Цьогорічне надбання театру – ляльковий відділ, відкритий кілька місяців тому.
Актриса Наталія Петракова зі своїм партнером – лялькою, на ім'я Боря – працює недавно, а ось в театрі служить 26 років.
"За своїм фахом я музикант, і коли прийшла до театру, я була з музичною освітою, і всьому, чому я навчилася, я навчилася завдяки тим людям, які працювали і вчили мене на нашій сцені. Я просто відчуваю таку необхідність в такий важкий час працювати для діток, реабілітувати їх в ці важкі часи, цим хочеться займатись, бо театр – це також служіння, служіння добру нашим мистецтвом".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram