У Сумах попри безпекову ситуацію продовжує працювати Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва. Вистави показують в укриттях та на виїзних майданчиках. Цьогоріч у репертуарі — дві новорічні постановки для дітей, а загалом за рік театр підготував 11 прем’єр, розповів директор театру Микола Юдін. Як працює заклад в умовах війни та чому актори вважають свою роботу необхідною — читайте у нашому матеріалі.
Нині у коридорах Сумського театру для дітей та юнацтва тихо, немає дитячого сміху та гамору, якими наповнювався заклад у передноворічний період, каже керівник театру Микола Юдін. Про свято нагадують прикрашені ялинки та гірлянди на вікнах, вистави організовують в укритті, та маленькі глядачі все одно інколи заходять і лишають подарунки.
"На одній з вистав у нас просто драма була в укритті. Прийшла мама з дитинкою, а дитинка почала плакати: «Я хочу в театр». Так ось же тобі театр, вистава. «Вистава сподобалась, але я хочу в театр». І це непоодинокий випадок, заходьте, будь ласка. Є люди, кому театр зовсім не потрібен, і ніколи не буде потрібен, а є такі, для яких це щось святе", — говорить Микола Юдін.
Через безпекову ситуацію вистави театру вже понад пів року проводять в укритті будівлі, що неподалік. До цього показували їх у Конгрес-центрі СумДУ, куди влучила російська ракета у квітні 2025 року. Свого ж укриття театр не має.
"Працюємо в укриттях тих закладів, куди нас запрошують. Нам це вносить свої проблеми, вносить свої труднощі. Але суто в організаційній роботі. Ніяк це не відбивається на творчій частині. А по-іншому і не можна. Я вважаю, що театр, його робота — це як прапор на башті. Якщо є театр, якщо працюють заклади мистецтва, значить, життя ще перебуває в межах розумних рамок. Якщо вже і театру немає, то ситуація стає набагато гіршою. Саме тому ми сьогодні, в цих умовах, намагаємось не зменшити кількість обслугованих дітей та дорослих", — пояснює керівник.
Поки глядачі не відвідують театральну залу, проте в ній продовжують проводити репетиції вистав.
"Зал ніяк не пустує. Зал працює, ми тут створюємо вистави, а працюємо з глядачами вже в укритті. Ми хочемо зберегти це ошатне приміщення, це перлина Сумщини. Ми чекаємо на ту щасливу мить, коли зможемо запросити сюди й зустрітися з глядачами тут", — ділиться Микола Юдін.
Через те що торік не вдалося показати новорічну виставу всім охочим, цьогоріч у репертуарі — дві святкові постановки для дітей. Планують, що їх відвідають близько 20 тисяч глядачів.
“Не змогли показати, бо тут чотириста місць, а в укритті — двадцять. Колектив віддається повністю для того, щоб бути потрібним, щоб було куди піти людям. Це велике навантаження на колектив, але колектив у нас складається не тільки зі справжніх митців, з відомих українців, а ще і з любові до глядача. Ми виходимо за рахунок енергії митців, вони це все перекривають. Ну і, дійсно ж, ходять люди все-таки за спілкуванням до театру, за тим самим живим спілкуванням, а не для того, щоб поглянути на декорацію, на костюми тощо”, — говорить Микола Юдін.
Попри труднощі в роботі через війну, за рік театр створив 11 прем’єр, розповідає керівниця літературно-драматичної частини театру Тетяна Свелеба.
"Наш театр — це глядачі від нуля до ста років. Кожен глядач може знайти на свій смак виставу. Першою прем'єрою 2025 року стала комедія «Оце так зазвав» за п'єсою Олени Пчілки, також в цьому році народилися вистава «Грішниця», «Міцно тримай голос землі». Ці постановки для дорослого глядача здійснив Сергій Москаленко. Дитячі вистави: «Як заєць та вовк борщ варили», яку створив наш актор Віталій Радіонов. Також у нас народилася досить цікава інтерактивна вистава для наймолодших, за п'єсою Наталії Уварової, «Качечка-крячечка», яку поставила наш головний режисер Ганна Кобець. Також цікавою ляльковою виставою відзначився в цьому році наш театр — це «Малий Карлсон», режисер-постановник Володимир Шапошников, який зараз перебуває в лавах ЗСУ, але ми на нього чекаємо. Окрім того, ми капітально відновили виставу «Коза-дереза», це така візитівка театру", — розповіла пані Тетяна.
Також у 2025 році актори театру вперше поїхали на гастролі. З виставами для маленьких та дорослих глядачів відвідали Київ, Львів та Закарпаття, де зібрали повні зали, розповів Микола Юдін: "Театр найближчих кілька десятків років не мав досвіду виїзних гастролей. Це був повний аншлаг. Ми охопили фактично всі вікові категорії під час нашого виїзду. Це ще і чудова школа майстерності для театралів, для фахівців, це чудова форма єдності колективу".
Наразі у театрі 100 працівників, з них 29 акторів. Троє артистів служать у війську.
“Ми всі знаємо, що діти — наше майбутнє. Ми інколи забуваємо, що наше майбутнє значною мірою залежить, скажімо, зокрема і від театру для дітей. Маленький театр не тому, що він маленький, а тому, що він для маленьких. Діти — це ті самі люди, тільки маленькі, з яких виростуть великі. Це як на городі, чим поливаєш, так і виросте”, — говорить Микола Юдін.
Наталія Шульженко працює артисткою в театрі майже 30 років. Жінка говорить, що театр під час війни дуже потрібен дітям: "Так не повинно бути. Діти не повинні чути вибухи, ці звуки «шахедів», а вони вже розпізнають все це. Ми намагаємось лікувати душі дітей, і тим самим ми лікуємо свої душі. Вони нас підтримують. Ми приходимо на вистави, і оці усмішки, оплески, вони сприймають все настільки чисто, непідробно. Це нічим не можна замінити”.
Актори їздять з виставами по освітніх закладах, аби всі охочі діти побачили постановки та трохи відволіклися від буденності, де постійно чують вибухи та сирени, каже Тетяна Свелеба: "Діти — такі щирі глядачі, і вони, коли спускаються в бомбосховище, вони спочатку такі насторожливі, а потім починається вистава, вони розслабляються. Вони пірнають в цей світ казки, і вони забувають про те, що такі жахливі умови. Є одна така історія: сидимо ми в бомбосховищі, це напередодні Дня Святого Миколая, і я кажу: «Дітки, пограймо зараз, адже скоро прийде Святий Миколай», і один хлопчик каже: «Тільки хай обережно йде, щоб на міни не потрапив». Це була така щира відвертість. От уявіть собі оці реалії жахіття. Ми бачимо, що ми потрібні дітям. Ми бачимо, що ми даруємо їм радість і гарні емоції".
Ще одне досягнення для театру — відкриття відділу лялькових вистав під час війни, говорить Микола Юдін: “Понад 40 років на Сумщині не розвивалась лялька, ляльковий театр. Тобто Сумщина була єдиною областю, де не було лялькового театру. Ми цю проблему вирішили. Театр ми не створили, але відділ ми відкрили. У нас є чудовий начальник відділу лялькового театру, це Володимир Шапошников, наразі він працює у війську. Лялька — це одна з основних деталей, особливостей формування психіки дитини, її розвитку. Тож ми працюємо як ляльковий театр, як театр для дітей менших, старших вікових категорій і для дорослих".
На виставах діти діляться своїми мріями, говорить артист театру Сергій Демиденко, і найчастіше вони мріють про мир: "Діти — це той глядач, який і душею, і серцем, і всім своїм єством вірить в те, що відбувається. Якщо театр намолений енергетикою і актори приходять в театр не працювати, а служити, бо перед дітьми це той великий обов'язок — не збрехати, зберегти душу, особливо під час війни, коли діти в сховищі…".
"Хочеться сюди повернутися найшвидше. Дуже, дуже хочеться. Я сподіваюся, як всьому поганому, негативному приходить кінець. Нічого не може бути вічне. І це теж закінчиться. І ми вийдемо на сцену, і будемо грати, і будуть повні зали", — сказала артистка Наталія Шульженко.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
