Військовослужбовець Дмитро з позивним "Малий" став на захист країни від початку повномасштабної війни. Починав здобувати бойовий досвід на посаді стрільця, нині служить в роті ударних БПЛА й обороняє кордони Сумщини. Про свій шлях військовослужбовця розповів кореспондентам Суспільного.
Військовослужбовець Дмитро "Малий" 24 лютого, дізнавшись про вторгнення, вирушив до найближчого центру комплектування. Звідти разом з іншими добровольцями став на захист Сум, потім Сумської області.
"Найскладніше мені було в перші два місяці, тому що я не був в АТО, я не проходив строкову службу і мені було дуже тяжко, тому що я не міг звикнутись із тією думкою, що війна".
Починав Дмитро здобувати військовий досвід на посаді стрільця, за кілька місяців пішов у розвідку. На питання "чому?" відповідає: не вистачало екстремальних відчуттів. У розвідці, каже, їх отримав і згадує один із випадків, що стався близько півтора року тому на Білопільщині:
"Нас екстрено викликали, я був у батальйоні і там є таке село Волфине. Там було все неоднозначно, нас штурмували. Вони бехами заїхали, почали стріляти, намагались щось там зробити, але в них нічого не вийшло, ми відбились. І от знаєте, чому що це саме такий випадок – бо ми не очікували, що так буде. Ну, все успішно, Слава Богу всі живі-здорові, тобто ні трьохсотих, ні двохсотих не було. Хоча з їхньої сторони було 2 трьохсотих і один двохсотий, з РПГ-шки попали в беху їм і вони тоді ще через півдня приїжджали й забирали своїх".
Понад рік Дмитро служить в роті ударних БПЛА 117 бригади ТРО. Обороняють кордони Сумщини та нищать за допомогою ударних дронів позиції російських військових та їх техніку. Працюють, каже, переважно вночі, з допомогою тепловізійної камери.
Кілька місяців тому в допомогу одній з бригад Дмитро зі своїми побратимами виїжджав на Куп’янський напрямок.
"Там 24\7 обстріли. Тобто, було таке, що летіли "Гради". Ще не встигли "Гради" впасти, летять "Смерчі". За "Смерчем" не минає й хвилин 20 може фосфор летіти. Тобто, дуже сильна інтенсивність. Хоча наші хлопці теж молодці, 24\7 працюють. Саме тяжке – це піхота, піхоті дуже тяжко".
За допомогою дронів, розповідає Дмитро, вночі військовослужбовці доставляли піхотинцям, які кілька тижнів перебували в оточенні воду, їжу та боєкомплекти:
"Ми запаковували все в мішки білі, для цукру, якщо знаєте. Запаковували, скотчем перемотували, підвішували і підіймали дрон на висоту десь 150-120 метрів, тому що дуже високо не хотіли. Боялись, що може впасти. Знаєте, не так якби скидати боєприпаси, як дуже переживали, що хлопцям не доїде ні їжа, ні вода".
У такий спосіб провізію нашим бійцям доставляли неодноразово, каже Дмитро: "Я вважаю, що ми внесок зробили непоганий, тому що хлопці всі живими вийшли. Так, там багато було втрат, але тим хлопцям, що ми передавали, вони вийшли живими".
Виконавши поставлені завдання, рота ударних БПЛА повернулась на прикордоння Сумщини, де й несуть службу нині.
"Після того, як ми там побули, тут набагато легше, тому що інтенсивності такої немає. І це нам дало такої наснаги, щоб іще більше цих, не знаю як їх назвати, не хочу матюкатись.. бомбити", — додає Дмитро.
Дуже мотивує й підтримує бойовий дух сім’я, каже Дмитро. Мріє після перемоги надовго з ними більше не розлучатись: "Хотілось би просто повернутись додому, до дітей. В мене двоє діток, вони мене практично не бачать і я б хотів би деякий час просто побути з дітьми. Раніше не хотілось на роботу ходити, зараз би ходив із задоволенням туди. Прийшов з роботи – все спокійно".
" Аби лише мир був. Дуже хочеться цього. І ми все для цього робимо, щоб він був".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
