Білопільчанка Галина Ткаченко лікує тварин та має власну ветаптеку. Через постійні обстріли Білопілля клієнтів, каже жінка, зараз небагато. Та закривати свій бізнес не збирається.
Щодня підгодовує цього та інших безпритульних тварин білопільчанка Галина Ткаченко. Каже: усі її підопічні чиповані, стерилізовані й вакциновані, бо займалась цими питаннями особисто.
Жінка — ветлікарка та власниця ветаптеки, яка продовжує працювати в Білопіллі під обстрілами російських військ. Один із обстрілів Білопілля застав Галину під час операції: "Ось із операційного кабінету мого видно вже навіть Росію. Оперувала я котика, тільки почала йому робити наркоз, чую вихлопи “Градів”. Ну шо, тільки упасти встигла”.
Тоді, розповідає жінка, все обійшлось переляком, бо снаряд розірвався за кілька вулиць. Але, через безпекову ситуацію, нині тварин оперує вдома.
“Перевезла все додому, спочатку на кухню. Ну на кухні це наче не чисто. Переїхала на другий поверх, там дуже жарко. Тут, якщо можна включити кондиціонер, то вдома немає на другому поверсі. Ну, так от, що можна, те ми робимо”, — ділиться жінка.
Клієнтів, каже Галина, стало менше, ніж рік тому. Через близькість до кордону та постійні обстріли люди повиїжджали, а ті, які залишились, бояться утримувати птицю та свійських тварин.
"У нас було за два дні 16 КАБів, були “Гради”.. стільки вибухів. Ми дуже перелякалися, оголосили по Білопіллю евакуацію і я з переляку всю аптеку вивезла на Миколаївку. Це тут поряд, 30 кілометрів. Нам дали в оренду приміщення і моя дочка зараз там торгує, тобто, ми відкрили філіал. Ми то не зачинялись жодного дня, але ми вже почали по новому замовляти товари”.
Продавець аптеки Олександр Холін розповідає: у випадку обстрілів, додає Олександр, ветаптеку не зачиняють: “Навпаки набивається багато людей. Як багато, приміром банки, виганяють людей, зачиняються, то ми такого не робимо. Я не знаю, правильно я роблю чи не правильно, але людей вигнати на подвір’я - то краще ось під сходинки, за стінами нехай ховаються тут, і все”.
Про те, аби самим виїхати у більш безпечне місце, каже Галина, не думають, бо тут є ким опікуватися: "Це мої собаки, яких я годую кожен день, вони ж до мене приходять. Вони машину бачать, зараз я на своїй машині не їжджу, боюсь, щоб не розбили. Ми з Сашою (продавцем) їздимо на його “четвірці”. А раніше їду на своїй машині, а вони мене з угла зустрічають: 18 штук біжить, всі з кліпсами, всі мною обіжені, зате всі щасливі..”.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
