Обстріли, вибухи КАБів і дронові атаки впливають не лише на людей, а й на тварин. Через стрес собаки можуть гризти себе, видирати кігті, ставати агресивними та відчуженими. Про це Суспільному розповів зооволонтер Євген Власенко. Водночас люди можуть допомогти своїм улюбленцям пережити стресові ситуації, пояснює кінологиня Наталія Божко. Як війна впливає на психологічний стан собак і як підтримати їх під час вибухів — з'ясовували кореспонденти Суспільного.
Наприкінці вересня 2025 року російський безпілотник влучив у стоянку за кілька метрів від притулку Сумського товариства захисту тварин. Тоді поранилася кане-корсо Зара — вона намагалася втекти від вибуху. Собаці довелося давати заспокійливі.
До притулку з прикордоння потрапив і пес Тайсон. Через стрес він, імовірно, відгриз собі хвіст, розповідає зооволонтер Євген Власенко.
«У нього є проблеми з нервовою системою. Він гризе свій хвіст, свої лапи. Це доходило до того, що він розгризав себе. І очевидно, це все стрес, який накладався на нього поступово, ще починаючи з його життя десь на прикордонні. Ми бачимо зараз, що відбувається. Це напади агресії на самого себе. І їх дуже важко зупинити», — розповів Євген Власенко.
Нині у притулку живе понад 500 собак, говорить волонтер. Вони стресують, адже вибухи неподалік лунають досить часто.
«Вони можуть робити собі шкоду, дерти зубами металеві прути, видирати власні кігті, десь там гризти себе. Це все дуже проявляється. Вони можуть ставати агресивнішими, більш відчуженими один від одного, менш контактними. Коли тварина в стресі, до неї треба ставитися правильно. Ми маємо поважати її кордони, не маємо додатково провокувати її», — сказав Євген Власенко.
Водночас і у стресовому стані собаки намагаються знайти місце, де почуватимуться в безпеці. У притулку таким місцем, каже Євген Власенко, для них стає власний вольєр.
«Собака так створена, що вона сприймає вольєр, свою будку як свій дім, як зону комфорту і безпеки. Навіть якщо вона постійно перебуває у стресі через постійний лай, через те, що не так давно в притулку, однаково, якщо стається ситуація, що собака виривається, тікає за різних обставин, а її вольєр буде відчинений, вона в нього обов'язково повернеться», — пояснив волонтер.
Військовослужбовець Віктор Супрун приїхав до ветеринарної клініки, щоб зробити щеплення своєму собаці. Він пригадує, як у його житті з'явився пес Сімік. Тварину знайшли, коли військова частина була на відновленні.
«Його знайшли в чорному пакеті, погризеного, покусаного всякими паразитами. Йому десь було приблизно місяць. Моє серце розтопилося, я взявся за його здоров'я, щоб хоча б він на той момент міг вижити, бо там і шерсть була покусана ним самим, багато паразитів по ньому бігало і в ньому було», — розповів Віктор Супрун.
За словами військовослужбовця, Сімік — це скорочення від англійського Civil-Military Cooperation. Разом вони були на Донецькому напрямку, тепер — на Сумщині.
«Насправді він зовсім не реагує на тривогу, може спокійно спати під час вибухів. Вибухи були порівняно від пів кілометра — ті самі КАБи — і до декількох кілометрів. Тобто він на них повністю не реагує. На жаль, він до цього звик», — сказав Віктор Супрун.
За словами Андрія Клєцова, стреси впливають і на самопочуття тварин. Серед основних симптомів — підвищена температура, задишка, розширені зіниці та відсутність реакції на зовнішні подразники.
«Може бути червоний язик, може бути навіть непритомність, дезорієнтація. Іноді може доходити й до блювоти, і до діареї», — розповів ветеринарний лікар.
Нині, каже Андрій Клєцов, кількість звернень до ветеринарної клініки зросла. Зокрема, він навів випадок собаки з Білопілля, яка потрапила в сітку, якою закрили укриття. У тварини заплуталася лапа, але через безпекову ситуацію господарі не змогли вчасно доставити її до ветеринарів. У підсумку лапу довелося ампутувати.
«Це відбулося ще три тижні тому, в Білопіллі. Власники не змогли доставити собаку вчасно. У підсумку довелося ампутувати лапу. І цей власник розповідає, що собака дуже чутлива до прильотів, до КАБів», — розповів Андрій Клєцов.
На реакцію собаки під час вибухів впливає і поведінка власника, говорить сум'янка Єлизавета Малькова. Її німецька вівчарка Дакота народилася вже під час повномасштабної війни.
«Дуже багато залежить від власника під час вибухів, тому що, коли я її забрала, вона взагалі не реагувала на вибухи. Коли вона почала жити зі мною, я на це все реагую, тому що нам страшно. І ми завжди виходимо в коридор, тому собака зараз, коли чує вибухи, постріли, вже біля дверей чекає, починає бігти в коридор і мене туди виводить. Зараз вночі почала мене будити, як чує постріли», — розповіла Єлизавета Малькова.
На вулиці Дакота реагує на вибухи спокійніше, додає власниця. Якщо собака чує гучні звуки, то може завмерти й подивитися на господарку, очікуючи на її реакцію.
«Я не давала їй можливості тікати й завжди привертала її увагу на себе. Тобто вона знає, що біля мене безпечно», — сказала Єлизавета Малькова.
На реакцію собак на стрес впливають як порода, так і виховання, пояснює кінологиня Наталія Божко.
«Німецькі вівчарки, бельгійські вівчарки з гарною генетикою майже не реагують на ці процеси. Якщо взяти, наприклад, бордер-колі, то ця порода більш м'яка, і вона вже в молодому віці може дуже сильно реагувати. До того ж вони дуже чутливі до звуків, тобто чують набагато сильніше, яскравіше», — розповіла кінологиня.
За її словами, коли цуценя підростає, людині важливо більше часу проводити поруч із ним, зокрема під час гучних звуків, щоб тварина не залишалася наодинці зі стресом.
«Якщо людина зможе допомогти цуценяті адаптуватися, дати вихід, дати собаці відчути спокій, то вона, в принципі, може вирости достатньо впевненою, сильною і переносити все більш спокійно», — пояснила Наталія Божко.
Сум'янка Вікторія Мусієнко говорить, що її чихуахуа Лео боїться гучних звуків. Якщо щось падає, собака лякається і тікає у своє безпечне місце. Водночас поруч із власницею може не реагувати навіть на вибухи.
«Він боїться дуже гучних звуків. Якщо щось падає, він лякається і тікає до себе в безпечне місце. Зараз, бачите, був вибух, він не відреагував узагалі ніяк, тому що перебуває поряд зі мною. Він у мене дитинка війни, тому все своє життя перебуває під вибухами», — розповіла Вікторія Мусієнко.
За словами жінки, Лео став її другом і компаньйоном, а вона для нього — захисницею. Коли поруч стався вибух, собака прибіг до неї шукати захисту.
«У нас там якось упала "молнія" поряд. Вже був вибух, він летить з іншої кімнати, з виряченими очима, до мене ховатися, щоб я його пожаліла. Я йому кажу, що молодець, все гаразд, і все, він заспокоюється. Видно, що він боїться цього», — сказала Вікторія Мусієнко.
Наталія Божко пояснює, що собака залежить від свого власника. Якщо людина є для тварини лідером і тим, хто може її захистити, собаці буде спокійніше.
«Собака залежить від свого власника, і дуже важливо, щоб цей власник був для собаки лідером і вожаком. Тоді собаці дійсно буде набагато спокійніше, коли вона відчуває, що в неї є людина, яка її захистить у цей момент. Поведінка людини вже показуватиме, як поводитися», — зазначила кінологиня.
Якщо стався несподіваний вибух або різко почала працювати протиповітряна оборона і собака злякався, важливо спробувати перемкнути увагу тварини, радить Наталія Божко. Водночас кричати на неї не можна.
«Кричати ніколи не можна. Це ніколи не призведе до чогось хорошого. Можна використовувати будь-які звуки: покликати на ім'я, плескати в долоні, щоб собака просто побачила людину. Щойно побачила — почати від неї тікати, щоб перемкнути все на гру. Собака переключилася, підбігла, потім можна просто бавитися з нею, виконувати якісь команди», — пояснила кінологиня.
Для родини Єлизавети Малькової Дакота стала справжнім членом сім'ї. Власниця називає її підлітком, адже собака любить гратися та займатися.
«Вона за поведінкою як підліток. Ну, вона просто підліток, як я її називаю, у пубертаті. Їй завжди весело, їй завжди прикольно. Їй дуже подобається займатися, їй завжди дуже весело», — розповіла Єлизавета Малькова.
Чихуахуа Лео також любить активне дозвілля, говорить його власниця Вікторія Мусієнко. За її словами, собака полюбляє довгі прогулянки, ігри, бігати, гавкати та їздити на змагання з аджиліті.
Кане-корсо Зарі пощастило: після атаки безпілотника торік її забрали нові власники, розповідає Євген Власенко. Він сподівається, що так само пощастить і Тайсону — безпородному собаці, який потрапив до притулку з прикордоння Сумщини.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
