"Він переживає за долю України". Історія бойового медика Андрія Горбаня з Сумщини

"Він переживає за долю України". Історія бойового медика Андрія Горбаня з Сумщини

Андрій Горбань був фельдшером, а від початку війни залишив цивільну роботу і пішов на фронт, виконувати завдання бойового медика, а за потреби, захищати Україну зі зброєю. Молодшому сержанту Андрію Горбаню 42 роки. Нині колеги висунули його на нагороду Ордена Святого Пантелеймона. Історію бойового медика розповіли Суспільному його колеги та родина.

З 2014 року її колега Андрій Горбань змінив роботу у центрі соціально-небезпечних захворювань на посаду бойового медика, розповідає директорка центру Тетяна Бистрова.

“Не забуває нас і знаходить час поспілкуватися. Щось він може розповісти, чогось не може. Ми бачимо біль в його очах, він переживає за свою сім'ю, за колектив, він переживає за долю України”, – говорить Тетяна Бистрова.

Віталій Гегешко знає Андрія з 2006 року. Чоловік розповідає, що разом починали працювати у наркодиспансері.

“У медицині надійність асоціюється з витривалістю та врівноваженістю – оце його якості. Плюс – це позитивна людина, яка постійно посміхається, постійно на позитиві і від цього стає світліше”, – пояснює колега Віталій.

"Він переживає за долю України". Історія бойового медика Андрія Горбаня з Сумщини
Андрій Горбань. Архівне фото Андрія Горбаня.

Микола Бандура додає, знає Андрія як чоловіка, який любить господарювати, готувати та знається на рибальській справі.

“У нього золоті руки, він завзятий рибалка. Коли зловив велику щуку, продемонстрував всім і пригощав. Він дуже щирий, гостинний, простий і надійний. Справжній козак і герой. Ми ним пишаємося”, – каже Микола.

“Досвід практично отримав від Горбаня. Він був наставником для мене. В зміні з ним легко, довелось працювати. Сподіваємось, що він повернеться цілим, здоровим та неушкодженим і віллється знову у наш колектив. Будемо продовжувати працювати”, – говорить колега Олександр Гриценко.

Дружина військового Ірина розповідає, що чоловік у 2014 був мобілізований у зону АТО, як бойовий медик. У 2015 повернувся у цивільну медицину, а з початком повномасштабного вторгнення знову пішов служити за контрактом.

“Першого разу, коли його призвали, суперечок не було. Коли другий раз пішов на контракт, тільки підтримуємо його”, – каже Ірина.

"Він переживає за долю України". Історія бойового медика Андрія Горбаня з Сумщини
Андрій Горбань. Архівне фото Андрія Горбаня.

Дружина медика говорить, нині Андрій служить на Лиманському напрямку. Його мета – здобути перемогу та помститися за брата Олександра, який загинув у цій війні. Вона з синами та онуком щоденно чекають на спілкування з ним.

“Телефонує він щодня, бо ми за нього дуже хвилюємось, йому не можна пропустити цього моменту. Чекаємо його. В подружньому житті ми вже з ним 19 років”, – розповідає Ірина Горбань.

“Щоб все було добре і вижив. Приїхав, додому повернувся. Він для мене є прикладом”, – каже син військового Андрій.

Бувши на передовій Андрій говорить – це його робота допомагати людям: “Медиків не вистачає, не бойових медиків, а медиків з освітою. Саме ті, які можуть допомогти. Робота в мене така, допомагати, лікувати, а рускій брат показав, що ще і вбивати доводиться. Я не винен в цьому, не я до них прийшов, а вони до мене. Ми – за своє, а вони – не за своє, так що хай вони бояться. Перемога буде за нами. Слава Україні".

"Він переживає за долю України". Історія бойового медика Андрія Горбаня з Сумщини
Андрій Горбань. Архівне фото Андрія Горбаня.

Андрій Горбань прийшов працювати до центру небезпечних захворювань у 2006 році на посаду медичного брата у відділення інтенсивної терапії і детоксикації, пригадує пані Вікторія. Жінка каже, що він швидко адаптувався на новому місці. Колеги вирішили висунути кандидатуру бойового медика на отримання Ордена Святого Пантелеймона. Ця відзнака є громадською і присуджується за діяльність у галузі охорони здоров’я, йдеться на сайті організації конкурсного відбору.

“Вважаємо, що він заслуговує на цю відзнаку. З огляду не тільки на те, як він проявив себе в цивільному житті й на роботі у нашому центрі, а те, що він став на захист нашої країни”, – зазначає колега Вікторія Литвинова.

У 2024 році відзнака має номінації “За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором” для військових та цивільних медиків, а також іноземних громадян та організацій, йдеться на сайті конкурсу. Починаючи з 2024 року щорічна церемонія нагородження переможців відбуватиметься 27 липня.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок