Микола Буштаренко з позивним Циган служить у загоні територіальної оборони на Сумщині. Вступив до лав захисників майже від початку вторгнення. Історія військового-рома – в матеріалі Суспільного.
"Ізначально ти здивований, що вони це зробили. Потім тебе бере страх, а потім тебе бере гнів, тому що ці собаки це зробили. Кому хочеться піти вбивати? А тепер просто зло людей взяло. Люди йдуть чому? Тому що захищають. Не ми до них пішли – вони до нас", — говорить військовослужбовець Микола Циган.
Микола Буштаренко з позивним Циган служить у загоні територіальної оборони на Сумщині. Говорить: вступив до лав захисників одразу, як тільки зміг: "В мене була мати – інвалід 1 групи, я зразу не міг ніяк піти, тому що мені треба було її на когось залишити. Коли я це питання вирішив, що в мене сестра буде за нею спостерігати, я пішов".
Чоловік розповідає: спочатку пішов у військкомат, але там сказали почекати, оскільки він не мав досвіду військової служби. Каже, виклику не дочекався, тому подав заявку у тероборону і підписав контракт. "Я нічого не вмів, нічого не знав, до цього я не служив, дали мені автомат – я не знав, що з ним робити. Дякувати командиру, ротному, всім хлопцям-побратимам, всім, хто мене вчив цьому – хоч якось навчили з автоматом обращаться: як, що, до чого", — згадує чоловік.
За словами Миколи, в його підрозділі двоє бійців з позивним Циган, але ромів у війську більше, ніж відомо, адже вони зазвичай не афішують свою приналежність до ромського народу: "Багато ромів, хто воює, але мало хто хоче, щоб знали, хто вони, де вони і що вони".
"Національного походження іншого, але ми всі українці, нас спіткала біда. Нам потрібно стояти поруч всім, і україніці, і неукраїнці. Хлопці згуртувалися всіх національностей і пішли захищати", — говорить Микола Москальов – голова ГО "Ромське національне об’єднання Сумської області".
Микола Москальов розповідає, що в Ромському національному об’єднанні Сумщини, яке він очолює, на сьогодні відомо про 14 ромів, які стали на захист країни після повномасштабного вторгнення. Більшість, каже, пішли добровольцями, не маючи досвіду військової служби: "На жаль, є такі, що вже віддали життя своє, наші ромські хлопці, захищаючи Україну. Зараз вони покояться в нас на Баранівському кладовищі, в Лебедині є. Це ж не ті роми, які були раніше, які були кочевні люди, які зараз тут, а завтра там, післязавтра ще десь. Зараз люди йдуть захищати своє: свою родину, своїх дітей, своїх батьків. Вони захищають свої будівлі, де живуть, де їхні очаги сімейні. Вони пішли за свою вулицю, за своє місто, за свою Україну".
Микола Буштаренко про службу розповідає неохоче, каже, що і на блокпосту доводиться стояти, і бойові завдання виконувати: "Не бояться тільки дураки, тому що в них голови немає. А страх мають усі люди, просто кожен його переборює". Чоловік каже, що служитиме до перемоги.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
