"Захар" – військовослужбовець 129-ї бригади ТРО. На війні чоловік із 2014-го. За пів року до повномасштабного вторгнення розірвав контракт зі Збройними силами, невдовзі ж – пішов добровольцем. Нині він захищає сумські кордони. Свою історію чоловік розповів кореспондентам Суспільного.
Підрозділ брав участь у боях на Херсонському, Запорізькому, Донецькому напрямках. Нині бійці служать на Сумщині.
Перший напрямок – Херсонський. Потім на Енергодарі були, Червоногригорівка, це ж атомна електростанція, потім Авдіївка – Донецький напрямок. І - тут.
"Захар" — це і ім'я, і позивний, і похідна від прізвища. Укриття, окрім побратимів, ділить із двома кішками.
Фото: Суспільне СумиЗа словами Захара, втрата побратимів – найважчі моменти війни. Особливо, тих, із ким пліч-о-пліч воював ще з 14-го.
Я зараз Фейсбук боюся відкривати. Відкриваю, там по-любому десь знайомий з чорною стрічкою вискакує. Оце мене найбільше лякає. Всьо. Хоча я розумію, що всі ми смертні. Але жити-то хочеться.
У мирному житті Захар має професію вчителя. Колись, говорить, мріяв вступити на театральний, але – не склалося, а от любов до жартів залишилася. Наприклад, на питання, що буде робити після закінчення війни, із серйозним поглядом відповів:
Фото: Суспільне СумиДо бліндажного життя за роки війни Захар вже звик. Тим же чоловікам, хто не вдягнув військову форму, говорить:
Занімайтесь собою, готуйтесь. Ми не вічні.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
