Близько 10 капеланів Сумщини служать у ЗСУ. Архімандрит Адріан (Олександр Федько) з початку повномасштабного вторгнення став капеланом служби командування Сил тероборони ЗСУ. Його зброя-молитва. Він займається волонтерством та допомагає цивільним і військовим.
Духівник Адріан пригадує, став священником у 25 років. Спочатку був послушником у Спасо-Преображенському соборі Сум. Згодом виконував обов’язки настоятеля монастиря Глинська Пустинь. У 1996 році перевів свою парафію до Української православної церкви Київського патріархату.
"Я вирішив піти до них і їм допомагати"
"Коли пішло повномасштабне вторгнення, у нас на території храму було створено 2 блок-пости тероборони. Я коли прийшов, побачив — зима, холод, хлопці роздягнуті, голодні. Я вирішив піти до них і їм допомагати", — розповідає чоловік.
Потім зайнявся волонтерською діяльністю.
"Ми розуміли всі-зима, холод. Вони-хто в чому були. І ми разом з небайдужими людьми зробили тут столову, аби їх годувати гарячими стравами. Потім я вийшов на волонтерів, потрібно було хлопців одягати, обувати, допомагати. Оцей чудовий храм був прихистком для них".
За його словами, у храмі є бомбосховище, де приймали жителів цього мікрорайону. Деякі з них тут і ночували, і жили.
"Прийняв присягу на вірність народу України"
З початку повномасштабного вторгнення Архімандрит Адріан став військовим капеланом 155 батальйону.
"Коли нас тероборону приєднали до ЗСУ, хлопці мене запитали: Ви з нами? Я відповів, — звісно ж з вами. Я приймав присягу, тому що я служив ще в радянській армії, а потім вже приймав присягу на вірність народу України".
"Коли були артобстріли, коли потрапляли під ці артобстріли, доводилось людей відразу підтримувати, — розповідає Адріан. — Вони звертаються відразу до священника. Деякі кажуть: ми ніколи не вірили, але тепер ми вже з Богом".
За його словами, їхній батальйон стояв на обороні кордонів Сумської області, але була дислокація.
"Були в Харківській області, там, можна сказати, коли ти бачиш ворога за 500-700 метрів від себе, там було трохи не так. Настільки ми були непохитні, дружні, об’єднані. Були разом, у нас не було розбрату. Це найголовніше, що у нас є порозуміння один з одним, заміна один одного".
"Якщо ви з нами, нам не страшно"
Більшість воїнів — прості люди, які недавно мали мирні професії, а сьогодні стали на захист Вітчизни. Завдання військового капелана — вселяти віру і завжди бути поруч, — ділиться священник.
"У будь-якій ситуації, в будь-яких моментах, але він має бути у підрозділі. Хлопці, які там, переживають за сім'ї, за рідних і за своє життя. Ти поруч і вони це бачать, що ти не злякався і не пішов, у них з'являється зовсім інший бойовий дух. Якщо ви з нами, нам не страшно. Буде все добре", — говорить капелан.
Капелан Адріан допомагає всім, навіть людям інших релігій.
"Я не ділю на конфесії. Ми всі там стоїмо за справедливість. У нас одна думка — це наша перемога. Зброї немає, бо, якби не було, священники зброї в руки не беруть, але є духовна зброя, є молитва. Бронежилети є, каски є, а Боже слово і молитва, навіть в окопах і бліндажах, вона дає піднесення. Вона дає силу".
Наразі отець Адріан проводить літургії у храмі Архістратига Божого Михаїла та вже планує поїздку на позиції захисників.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
