"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум
. Анатолій Антонов. Фото: Суспільне Суми

Анатолію Антонову 29 років. Він – командир розвідувального взводу. У Бахмуті боєць провів останні п’ять місяців. Що розповідає про службу — в матеріалі Суспільного.

Готуватися до нинішньої війни Анатолій почав понад 10 років тому. "Рік 10-11-й. Нам, тоді дітям, вже було зрозуміло, що буде війна. І вона буде велика", - говорить розвідник.

Свій перший бойовий досвід – також на Донеччині – Анатолій отримав у 2014-му. Тоді у складі добровольчого батальйону вирушив у селище Піски. "Це склало досить велике враження, довго від цього відходив, хоча особисто для мене нічого страшного тоді не відбулося", - розповідає боєць.

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум
Фото з особистого архіву Анатолія Антонова

Одразу ж після початку повномасштабної війни пішов до війська добровольцем. На Донецькій напрямок підрозділ Анатолія вирушив після служби у Чернігівській області. Спочатку, згадує, був Торецьк, Майорськ, Часів Яр, український Нью-Йорк, невдовзі – Бахмут. "Немає п’яти хвилин в місті тиші, окрім якихось проміжків вночі, а так - стволка, 122 мм, 152 мм, міномети усіх калібрів, що в них є. Недооцінювати їх точно не треба. Якщо це мобік прийшов і нічого не вміє, якщо це людина мотивована, й здатна навчитися, то через місяць він буде все вміти. Дуже "матьорі" бувають. Є якісь алковагнери, алкомобіки, а є дуже матьорі", - говорить Анатолій.

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум
Фото з особистого архіву Анатолія Антонова

Найболючіші моменти служби на передовій – втрачати друзів, говорить боєць. І не мати можливості евакуювати тіла. "Їх фізично немає можливості забрати. А ти проїжджаєш повз тіла і розумієш, що десь сидить жінка, дитина, це їх близькі", - пригадує чоловік.

В іншому, служба на передовій – це бойова рутина, розповідає боєць про спеціалізацію власного підрозділу. За місяці війни, говорить, доводилося і стріляти, і на штурм ходити. Втім, більшість часу йде на спостереження. "Найчастіше – це сидіти і дивитися в посадку і що вимагають від бійців батальйонної розвідки – не провтикати. Ти сидиш і дивишся в посадку, де 99% часу нічого не відбувається, але цей один відсоток тобі треба бути напоготові, встигнути побачити", - розповідає військовий.

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум
Фото з особистого архіву Анатолія Антонова

Нині чоловік приїхав у п’ятиденну відпустку – до батьків, дружини та доньки, якій днями виповнилося два роки. Інженер за освітою, чоловік має плани на майбутнє. Говорить – із кабінетною роботою вони не пов’язані. "У світі багато приватних компаній, які будуть залюбки розривати Росію. Може, поїду угнітати "ванюшек" на приватній основі".

За кілька днів боєць має повернутися на позиції у Бахмут. Тим же, хто тільки збирається вступити до лав Збройних Сил, радить – шукати друзів та якомога більше тренуватися.

"Недооцінювати їх не треба". Служба у Бахмуті: що розповідає розвідник з Сум
Анатолій Антонов. Фото: Суспільне Суми

"Коли людина розуміє, нащо вона прийшла, що їй треба робить, що робити після. Щоб не було травм потім – треба готуватися завчасно", - рекомендує Анатолій.

Власну ж мотивацію воювати озвучив так: "Треба відбити території, перейти кордон і знищувати цю країну далі. Ми воювали з ними, мабуть, років 500 і я не хочу, щоб мої нащадки воювали ще років 500. Треба добивати".

Читайте також

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок