У Сумах попрощалися з розвідником Едуардом Пінчуком

У Сумах попрощалися з розвідником Едуардом Пінчуком

У Сумах попрощалися з розвідником Едуардом Пінчуком
. Фото: Суспільне Суми

Він пройшов Донецький аеропорт, звільняв Ізюм Балаклею та Куп’янськ, а 22 січня загинув на Луганщині. 26 січня Суми попрощалися зі своїм захисником, розвідником 92-ї бригади Едуардом Пінчуком.

У Сумах попрощалися з розвідником Едуардом Пінчуком
Фото: Суспільне Суми

В перший же день повномасштабного вторгнення російської армії Едуард Пінчук пішов у військо.

"Це важка втрата для нашої сім’ї, він був мені як син, моєму сину як брат, це моя дитина. Він настільки розумний, начитаний, це гордість нашої країни, це Герой моєї Батьківщини", — каже Лідія Пінчук, теща загиблого.

У Едуарда Пінчука лишилася семирічна донька Соломійка.

"Любили вони про тварин читати про природу, про континенти, скільки він їй всього розповідав. Дитина чекала свого тата в кінці місяця у відпустку, мав прийти на 10 днів у відпустку, це в нас така вийшла відпустка", — додає пані Лідія.

Микола Ізотов на псевдо "Гулівер" говорить про останній бій побратима на Луганщині:

"Разом були на штурмі, для Едика – останньому. В районі с. Куземівка, Сватівський напрямок. Зайшли штурмом, трішки не вберегли Едіка." Штурмонули" окопи ворожі, кац*ські і просто не помітили розтяжку, і він її "зняв", і отримав поранення. Спочатку думали, що сумісне з життям, але уламкове поранення голови – це дуже важко".

Товариш дитинства Едуарда Пінчука Олександр Ховрич говорить, що разом з Едуардом Пінчуком вони навчалися в одній школі села Миколаївка Сумського району: "Гарна, порядна людина, завжди приходив друзям на допомогу, навчався гарно, закінчив школу з "Золотою медаллю". Намагався бути найкращим, попереду усіх".

У Сумах попрощалися з розвідником Едуардом Пінчуком
Фото: Суспільне Суми

Побратим Юрій Одінцов згадує, що з Едуардом вони воювали в одному взводі в Донецькому аеропорту у 2014 році: "Якби усі були такі, як він, вже б війну виграли. Дуже порядною людиною був, завжди допоможе".

Марина Круподьорова – колежанка Едуарда Пінчука по обласному центру туризму та патріотичного виховання, де загиблий працював директором.

"Він співпрацював з дітками і на тому, що він пережив, він показував, розповідав історії, які там були. Каже: "Я буду на роботі, поговоримо", я запитала, як у нього справи, він розповів, яка у них там зараз ситуація. "У нас зараз складні завдання серйозні, я вам тоді зателефоную". Досі не зателефонував. Це було 15 січня зранку", — говорить пані Марина.

Попрощалися з розвідником у Спасо-Преображенському соборі. Поховали Едуарда Пінчука на кладовищі в рідному селі Миколаївка.

"Хочу звернутися до полковників поліції-міліції, військових, які розбіглися: де ви? Місце ваше там, ваша країна дала вам великі погони", — каже батько загиблого Іван Ігнатьєв.

Що відомо

  • Едуард Пінчук був директором КУ СОР "Сумський обласний центр відпочинку, оздоровлення, туризму та ВПВ".
  • У квітні 2017 року Едуард Пінчук презентував цикл п’яти національних фільмів "Позивний зеніт". Це був публіцистично-документальний циклі стрічок про війну на передовій.
  • В грудні 2018 року друком вийшло видання Алли Акіменко "Герої нашого часу: 19 історій ветеранів АТО. Серед 19 історій про пережитий досвід на фронті захисників з усієї Сумщини є історія Едуарда Пінчука.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок