Агенція регіонального розвитку, RebuildUA та Київська школа економіки зібрали та відцифрували матеріали щодо пошкоджень через обстріли РФ в трьох громадах Сумщини: Охтирській, Боромлянській і Тростянецькій. Яку кількість пошкоджених і зруйнованих об’єктів зафіксували, які це збитки та чи можливе відшкодування від країни-агресорки — Суспільному розповів директор Агенції регіонального розвитку Григорій Стариков.
- Яка кількість зруйнованих об'єктів у цих трьох громадах (Охтирська, Тростянецька і Боромлянська)? І чи маєте статистику, скільки з них можуть бути повністю відновлені?
- Ці три громади краще було відцифровувати, бо там зараз немає сильних обстрілів. До прикладу, якщо взяти Хотінську і Білопільську громади, кожен день це будуть інші цифри. До того ж є військові обмеження на польоти дронів.
Це сотні об'єктів. В грошовому еквіваленті це 9,5 млн доларів по Боромлі, 104 по Тростянцю і 48 по Охтирці. Це невичерпна цифра, бо усталеної методики від Кабміну ще немає. Скоріш за все, вони будуть брати і адаптувати цю методику, але цифра далеко неостаточна. Зараз фіксація руйнувань відбувається через департаменти капітального будівництва, управління чи департаменти архітектури. Президент України представляв загальну суму руйнувань в Україні — 349 млрд доларів станом на липень. У Сумській області ми маємо близько 3 тисяч об'єктів інфраструктури, промисловості, адмінбудівель і понад 4 тисяч зруйнованих будинків.
- З якого моменту почали збирати інформацію про руйнування?
- З середини липня. Це колосальна робота, бо облітати дронами — це одна справа. Потім потрібно зробити ортофотоплан, перевести це в грошовий еквівалент, зробити звіти — це значний відрізок роботи. Відзначу, що до липня, коли почалася фіксація, працювали добробат, громади. Тому, немає початкової картини руйнувань. Картина все одно вражає, але це не той жах, який був у перші дні.
Фото: Григорій Стариков- Яка методика визначення руйнувань? Тобто, які об'єкти: і інфраструктурні, і приватні будинки?
- Територія громади поділялася на сектори, які потім облітали дронами. Потім знімки “зшивалися” в один. Так виходила детальна карта кожної громади. Видно навіть розмітку на дорозі. Єдине, що не відображалося, — військові об'єкти та ті, щодо яких є обмеження з міркувань безпеки.
Питання компенсації — дуже складне. У світовій практиці ми його дуже нечасто можемо знайти. Наприклад, Косово і Сербія. Сербія — такий самий агресор щодо Косова, як Росія щодо України. В Косові ніхто компенсацій не отримував. Якщо платять, то інші країни, не агресор. Бо є нюанси міжнародного права і дипломатичних відносин. Як правило, відшкодування — це кошти США, Євросоюзу, Канади. Про російські кошти мова може йти, якщо рахунки будуть заморожені або реквізовані Реквізиція — примусове вилучення державою майна власника в державних інтересах з виплатою йому вартості майна. за кордоном, українські підприємства з часткою російського капіталу будуть націоналізовані. Але про відшкодування від Росії — не йдеться.
Читайте також: ДБР передало до Кабінету Міністрів України листа з переліком компаній, які є у власності підприємств та громадян Російської Федерації
- Яка участь голів громад у проєкті?
- Нам потрібно було пройти кілька рівнів налагодження комунікації. По-перше, з ОВА. І так само безпосередньо з головами громад. Звіти з кожним головою громади погоджувалися. І вони зацікавлені в такій роботі, бо громади нині обмежені в ресурсах. Наприклад, ціна ортофотоплану для Охтирської громади — понад 300 тисяч гривень. Громади отримали його безкоштовно.
- Які ще громади будуть досліджуватися на предмет руйнувань, якщо будуть?
- З 51 громади — 20 в зоні бойових дій. Там неможна подібні заходи здійснювати точно. Решту громад відцифрувати — це було б ідеально: для проєктної діяльності, для самих громад, для будівництва, щоб зробити програму соціально-економічного розвитку.
Нам це важливо, бо ми прикордонна область. Конфлікт, судячи з усього, на роки. Тож, усвідомлення того, як розвиватися в Сумській області, суттєво змінюється. Тому, значення проєкту може бути набагато більшим. Він нас підводить до комплексного плану просторового розвитку. Україна тільки починала цим займатися перед повномасштабною війною. Тобто, це містобудівна документація нового типу. Одночасно це і містобудівельна, і земельна документація. Ти можеш тоді планувати: де, від найменшого, можна робити автобусну зупинку, — до індустріальних парків. У нашому випадку це ще й питання оборони. Тому ми так і йдемо за цим ланцюжком: фіксація — відновлення — розвиток — бачення майбутнього області.
Що відомо
- Станом на червень у Сумській області налічували 2063 об’єкти інфраструктури, що зазнали руйнувань через бойові дії.
- 4 багатоповерхівки в Охтирці на Сумщині планують капітально відремонтувати до кінця цього року, ще в одній ремонт завершать у 2023. Загалом від початку повномасштабного вторгнення у цьому місті пошкоджень та руйнувань зазнали понад 2 тис. помешкань.
- Близько 8400 абонентів були підключені до Охтирської ТЕЦ до її руйнування. Також вона обслуговувала 67 бюджетних установ та більше півтори сотні приватних організацій.
- 50 мільйонів гривень необхідно, аби повністю відновити Тростянецьку лікарню. За час окупації у березні російські військові обстрілювали її з танків та стрілецької зброї.
- Фонд садиби Кеніга у Тростянці на Сумщині втрачено назавжди, вважає директор комунального закладу Тростянецької міської ради "Музейно-виставковий центр "Тростянецький"" Євген Маловічко.
- У Боромлі понад сотню зруйнованих будівель, розповів Суспільному начальник комунальної служби Боромлянської сільради Олексій Опара.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
