У Кривому розі на батька чекають з полону двоє неповнолітніх дітей. Боєць 58-ї бригади отримав наскрізне поранення в живіт і потрапив у перший день широкомасштабної війни в полон до російських військових біля митного посту "Бачівськ", що на Сумщині. Де його зараз утримують родині не відомо.
Місто Глухів. Звідси 40 кілометрів до прикордонного пункту пропуску "Бачівськ", куди 24 лютого, з території сусідньої Курщини заходили колони російської бронетехніки. До Глухівської лікарні тоді доправили перших поранених українських бійців, говорить директорка закладу Валентина Барахович.
"Привезли нам, спершу, постраждалих прикордонників, десь 6 постраждалих. Потім, протягом дня, ще був довіз, це вже були не тільки прикордонники, ще були і збройні сили. Загальною кількістю це було 11 осіб. Бригади зібралися: травматологи оперували, оперували хірурги зразу", — згадує жінка. За словами пані Валентини, тоді глухівські лікарі усім пораненим врятували життя.
Місто Кривий Ріг. Тут проживає родина військового 58-ї бригади Юрія Бурлуцького. Його дружина Дар’я розповідає про перший день повномасштабного нападу Росії: "Ще з 24 лютого я зрозуміла, що щось відбувається, тому що чоловік перестав виходити на зв’язок з 6-ї ранку.Телефонувати я боялася, щоб не зашкодити, бо я розуміла де він знаходиться. Ввечері він мені зателефонував з невідомого номера, сказав, що з ним усе добре, він живий, якщо буде змога, він іще зателефонує".
Дар’я говорить, що останній раз спілкувалася з чоловіком по вайберу 3 березня. Тоді він так само набрав її з невідомого номера: "Він мені сказав, що він живий, з ним усе добре, спитав: "як ми?" І коли я в нього запитала: що мені робити, як тобі допомогти, він мені сказав, що, на жаль, ти нічого не зробиш, а треба тільки чекати".
Юрій Бурлуцький також отримав поранення поблизу "Бачівська", говорить жінка: "Мені зателефонував хлопець, якого звільнили з полону, який був там, з ним, він сказав, що в нього наскрізне поранення черевної порожнини, що йому допомогу надали вчасно, тому зараз все майже добре".
Вдома на татка чекає донька 13 років та син 3 рочків. Дар'я говорить: "Донька більш-менш розуміється в цьому питанні. Хлопчик дуже чекає тата, хтось постукає у двері, він біжить відчиняти, каже: це тато приїхав".
Читайте також
- З травня не знають про долю свого сина: історія військовополоненого Віталія Кисельова з Сумщини.
- "Останній раз телефонував 25 лютого". Мати військовополоненого Миколи Дубоноса з Сумщини розповіла про сина.
- Донька прикордонника з митного поста "Бачівськ", що на Сумщині, з 24 лютого не знає про долю свого батька. Російські окупанти під час наступу взяли у полон Володимира Лютенка та його товаришів і вивезли до Росії.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
