СумДУ знаходиться за 40 кілометрів від кордону з Росією. Чи активною є нині вступна кампанія в умовах війни, на які професії є державне замовлення та як вчитимуться медики цьогоріч — про це в ексклюзивному інтерв`ю із ректором Сумського державного університету Василем Карпушею.
— 12 березня найбільше постраждав від російських бомб бібліотечний корпус СумДУ, більше 100 вікон було розбито. Чи вдалося відновити?
— 110 вікон взагалі по університету. За відповідною програмою найближчим часом повинні надійти кошти на їх відновлення. Було проведено експертне оцінювання, заміри. Для того, щоб за рахунок державного бюджету отримати відшкодування заміни цих вікон. Частково ми почали робити це самі. Встановили критичні якісь вікна, наприклад там, де книгосховище і там відповідно має бути вологість певна. Зараз на погодженні Міністерства регіонів ця програма.

— Від 24 лютого як університет переформатував свою роботу, адже географічно він розташований на в`їзді в Суми?
— Після 24 перший місяць надзвичайно сильно переформатував, за рекомендаціями Міністерства освіти і науки наші викладачі тоді мали тарифну відпустку і відповідно студенти були на канікулах. Тому що просто небезпечно було знаходитись тут. І практично після того коли було звільнено Охтирку, Тростянець, коли небезпека артобстрілів зникла – університет став поступово повертатися до свого життя. Починаючи з 1 квітня, якщо не помиляюсь, ми повернулися до навчального процесу. А зараз те ж саме фактично, що було в умовах карантину. Хтось працює дистанційно, рекомендуємо дистанційно, з безпековими умовами, частина працює тут. А зараз канікули — колеги у відпустках. Але активно працює приймальна комісія.
— Що зараз робить приймальна комісія і як давно вона працює?
— Приймальна комісія почала працювати ще в червні цього року. Головне, що вона зараз робить — це надання консультацій нашим абітурієнтам та батькам щодо правил вступу цього року. Порядок прийому цього року в умовах воєнного стану є надзвичайно складним. Пільгових категорій дуже багато, є певні нюанси та особливості. Навіть в телефонному режимі проконсультувати доволі складно. Треба дивитися документи, враховувати обставини, підказувати, допомагати. Центри консультацій створені практично в кожному закладі вищої освіти, в тому числі і в нашому університеті. Їх два в місті Суми, один знаходиться на кампусі і в центрі міста ще один такий же. Далі відбувається реєстрація електронних кабінетів, подача електронних заяв. Вже проходять співбесіди з відповідними категоріями, які мають таку можливість. Продовжується прийом іноземних студентів. Цього року ми сподіваємося, що певний прийом теж буде, цього року це дистанційний вступ.

— Приймальна комісія працюватиме який період? До якого часу зможуть абітурієнти подавати документи цього року?
— Кожен раз, коли мене запитують про це, я кажу – приходьте у приймальну комісію. Тому що є абітурієнт, який вступає на базі повної загальної середньої освіти, на базі молодшого бакалавра після фахових коледжів, ті, які вступають після бакалавра в магістратуру, хтось вступає в основну сесію, додаткову, спеціальну сесію. Тобто, я можу продовжити і вийде певний хаос для тих, хто це читає. Треба приходити, або хоча б телефонувати у приймальну комісію. Але, насамперед, треба почитати правила прийому до закладів вищої освіти на сайтах, вони у кожному закладі є, детально вивчити. Виникають питання —телефонуйте. Але повірте, що люди, які далекі від вступних компаній попередніх років, їм буде самотужки важко опанувати цей документ, у нас він на 250 сторінок.

— Про перспективи і очікування. СумДУ знаходиться в Сумах, відповідно за 40 км до кордону. Таке сусідство загрозливе і абітурієнти обирають, напевно, в першу чергу безпеку. Які очікування у вас щодо кількості абітурієнтів?
— Це дуже цікаве і дуже складне питання. Тому що ми відчуваємо інтерес до нашого університету, судячи по тим консультаціям, які є і по спілкуванню з батьками, з абітурієнтами. Безумовно, присутність кордону з ворогом за 40 км це є той фактор, який відлякує. Але я переконаний, що якщо казати про можливість якісної он-лайн освіти, яку здатний забезпечити наш університет, то однозначно це є перевага нашого університету. Я вже говорив що навіть іноземні студенти продовжують цікавитись університетом. Цього року, вперше за багато років, Міністерство освіти і науки дало можливість іноземним абітурієнтам вступати дистанційно і вчитися дистанційно. Вже такий прийом ведеться в нашому університеті, вже перші вступники є, які вже рекомендовані до зарахування. Відповідно вони пройшли процедури вступних випробувань і тому ми сподіваємось що, буде гірше чим минулого року, але не настільки як очікувалось в березні, коли велись бойові дії поруч. Але наразі в університеті спокійно, в Сумах спокійно і в цьому плані ми бачимо інтерес до університету, який був і в попередні роки.
— Стосовно іноземних студентів, яка кількість їх ще не закінчила навчання і що вони будуть робити далі в новому навчальному році?
— Перед війною у нас було 2150 іноземних студентів із 54 країн світу. Випуск був 160 осіб. Був невеликий випуск. Коли ми запровадили дистанційну форму, практично всі студенти перейшли на дистанційну форму, ті що вчилися у нас. Є вже випадки, коли студенти переводяться в інші заклади вищої освіти, однак ми бачимо що нам вдасться зберегти значну частину контингенту того, який вже був.
— Про які цифри йдеться?
— Це теж дуже складне питання. Переважна кількість наших іноземних студентів — 1800 - це були студенти медики. А дистанційна освіта для медиків не є можливою для забезпечення достатньої якості. Практично орієнтовані навички вони отримують безпосередньо в клініках. Хоча і тут у нас є певні намагання зробити так, щоб знайти університети-партнери або фірми-посередники, які працюють зі студентами. Це потрібно для того, щоб знайти відповідні бази для проходження клінічної дисципліни або щоб було навчання безпосередньо очне, або скажімо змішане — в кількох країнах. Танзанія, Нігерія, Індія — зараз ми з ними працюємо, там більше всього було іноземних студентів. Я думаю, що вдасться нам втримати частину студентів, які орієнтовані були на переїзд в інші країни. Позитивним є те, що російський диплом не визнається в багатьох країнах після агресії проти нашої країни. Росія веде себе дуже агресивно-активно в тому числі в плані переманювання наших студентів. Але головний аргумент —якщо ви туди перейдете, то ваш диплом потім не буде визнаний в багатьох країнах світу.

— Ми ж пам`ятаємо ще ситуацію облоги Сум — коли іноземні студенти були фактично в нашому місті своєрідними заручниками ситуації. Вони хотіли виїхати звідси, але це було не так просто. Ця категорія студентів, вони були не на дистанційному навчанні, вони перебували тут. Які зараз з ними відносини в університету?
— Практично з усіма ми маємо відповідний контакт, ми з ними спілкуємося. Вони продовжили навчання дистанційно після того як виїхали за межі України. Переважна більшість виїхала за межі України. Невеличка частина повернулася, зокрема це колишні республіки Радянського союзу, які мають відповідні земляцтва і в місті Суми — колишні родичі і т.д. Невелика кількість, буквально до 10 осіб. Ми працюємо з ними в плані продовження навчання в тому числі і за такою змішаною міждержавною схемою для того, щоб вони далі продовжили навчання.
— Для порівняння, найкраще працюють цифри: 2150 студентів минулого року і яка кількість, як ви думаєте, буде наступного року?
— Прогнози це невтішна справа. Але я думаю, що нам вдасться 1800 втримати, з урахуванням нового набору. Новий набір іде набагато гірше, ніж в попередні роки. Тому що були роки, коли ми приймали за один рік близько 500 іноземних студентів, а зараз це 10-15 — ті, що зараховані вже. Видаються запрошення, але кількість не йде ні в яке порівняння із попередніми роками.
— Щодо українських студентів-медиків і їх навчання. Що ви будете робити для того, щоб набір зберегти і якось безпеку забезпечити їм?
— В Медичному інституті насамперед це три спеціальності: медицина, педіатрія і стоматологія. Ми будемо на старших курсах, я сподіваюсь що нам це вдасться, робити змішану форму навчання і там, де українські студенти мають можливість проходити навчання на клінічних базах. У нас десь близько 30 клінічних баз. Вони будуть відповідним чином здобувати освіту безпосередньо в клініках. У нас уже це було при пандемії, коли ми змушені були перейти на он-лайн освіту. Викладачі вже напрацювали технології, але¸ безумовно, це не може продовжуватись довго.

— Стосовно спеціальностей — чи вдасться зберегти всі які є в університеті?
— Однозначно так, тому що український абітурієнт вступає теж. В даному випадку, якщо говорити про українського абітурієнта, набори можуть бути не такі як в попередні роки.
— Попереднього року який був набір українських абітурієнтів?
— Якщо брати на перший курс після повної загальної середньої освіти — близько 1300 осіб. Це були і студенти контрактники, і студенти бюджетники. Ще раз скажу — невтішна справа прогнозувати щось цього року з урахуванням тих обставин про які ми вже говорили. Прикордонна область і знаходження за кордоном частини випускників.
— Яку безпеку ви можете гарантувати студентам?
— Ті, що вчаться он-лайн в даному випадку безпека в їхніх руках. Он-лайн технології дозволяють проводити навчальний процес, головне щоб був надійний Інтернет і все.
— Університет готовий до таких умов?
— Абсолютно готовий. Давно ми вже опрацьовували ці технології. Це не пов’язано ні з коронавірусною інфекцією, пандемією, це не пов’язано ні з умовами війни. Ми напрацьовували ці технології, ми бачили перспективність, ми бачили можливості які дають комп’ютерно-інформаційні системи. І вони дійсно дають певний прорив в системі освіти в цілому. Не зважаючи на інші обставини. Університет багато напрацьовував. Це і лабораторії віртуально доповненої реальності, і вже багато років дистанційна освіта, власна платформа, власні напрацювання, он-лайн тренажери. Поясню — щоб виконати якесь завдання, як в комп’ютерній грі вам потрібно пройти певні етапи. Це захоплює, це стає цікавим таким чином. Це не текст в електронному вигляді.
— Ми говоримо зараз про студентів і ясно, що університету немає без студентів. Але університету немає і без викладачів. Чи вдасться зберегти той штат викладачів який був? Адже ми знаємо що у період облоги Сум дуже багато людей виїхало з нашого міста.
— З нашого університету виїхали 18% закордон, частина повернулася. Ця цифра стає меншою, це безпека міста Суми, це всі бачать. Значна частина яка виїхала оформила відповідне стажування, тому що така можливість є. Я можу сказати тільки одне — в минулому році у нас більше половини викладачів вже мали відповідний сертифікат — рівень володіння англійською мовою не нижче рівня B2. Тобто є можливість влаштуватися і продовжити працювати в нашому університеті. І в даному випадку вони продовжують працювати і викладати дистанційно. І втрат практично немає. Якщо казати про тих, хто написали заяви то це практично працівники пенсійного віку. Поїхали до дітей, оформлюють вже там свої посвідки на перебування, а більшість продовжують працювати. Тому що університет живе не тільки студентством, університет живе наукою, грантами. І, наприклад, якщо колега є керівником науково-дослідної роботи яка не потребує лабораторного обладнання – він може працювати дистанційно, продовжити дослідження, писати наукові статті, писати звіти з наукової тематики і відповідним чином отримувати заробітну плату вже як науковець.

— Стосовно наукової діяльності університету — чи не була вона частково згорнута?
— Вона не те що не була не згорнутою, вона навіть стала дещо більшою. Вона була згорнута тільки за тими програмами, де загальнодержавні програми були згорнуті в цілому. Це Національний фонд досліджень, наприклад. Минулого року у нас було близько 14 млн грн. фінансування за цією програмою, цього року вона згорнута взагалі, її немає. Але нам вдалося компенсувати новими угодами, і насамперед з державно-договірної тематики. Як приклад одна із тематик (на більш ніж 2 млн грн.) — розробка насосів для атомних станцій відповідного типу. Це як імпортозаміщення, тому що раніше такі насоси поставлялися з Росії багато років. Продовжується виконання міжнародних потужних проєктів: це так званий китайський проєкт, відповідно 250 тис доларів зайшли на минулому тижні. Продовжується виконання, продовжуються напрацювання і з’являється нова тематика. І на жаль і на щастя. На жаль, тому що це спец. тематика. На щастя тому що треба, щоб вона була. Є один проєкт на 6.5 млн грн новий, є ще інші проєкти. Тобто в цілому в університеті, якщо порівняти фінанси минулого року з надходження коштів за наукову діяльність і цього року, то вони не стали меншими.
—Фінансова сторона — чи не довелося вам йти на вимушений крок скорочення персоналу через фінансові складнощі?
— Через фінансові складнощі точно ні. Плануємо, будемо робити скорочення там, де і в умовах пандемії, і в умовах воєнного стану є абсолютна незайнятість людей. Приведу простий приклад: у нас у комплексі громадського харчування працювало більше 100 людей. В умовах пандемії у нас люди в простої. Є люди і пенсійного віку, люди, які самі пишуть заяви.

— А серед викладачів і науковців?
— У науковців кожен рік або скорочення, або збільшення штату. Тому що в даному випадку це на самоокупності. Скільки коштів набрали, скільки угод вдалося заключити, зібрати портфель замовлень, стільки і можна прийняти в штат. Хоча тут є проблеми. Навіть не стільки скорочення, скільки залучення, бо є проєкти які ядро виконувати не в змозі, тому що з’являються ще проєкти. Мова йде про тих, хто здатен це робити. Якщо ж казати про науково-педагогічний викладацький склад, то він повністю залежить від кількості здобувачів вищої освіти. Я переконаний, що цього року у нас буде рекордний прийом до аспірантури. Ми вже маємо 99 бюджетних місць в аспірантуру які виділено цього року. Ми вже прийняли близько 70 аспірантів. І я думаю що наша ліцензія, там 220 нерегульованих спеціальностей й інші спеціальності, вона буде повністю закрита. Це буде дійсно рекордний прийом. Але все інше знову ж таки от ми зараз всього лише робимо прогноз. Бо по іноземним студентам, якщо буде зменшення їхньої кількості, то нам доведеться відповідним чином і скорочувати викладачів. Крім того, значною мірою залежить це і від бюджетного фінансування. Наш університет десь 50 на 50: половина викладацьких ставок за рахунок державного бюджету і друга частина за рахунок спец коштів — те, що ми отримуємо за рахунок студентів контрактників. На жаль, вже відбулося скорочення державного бюджету з липня.
— Це означає і скорочення бюджетних місць також?
— Ні. В тому і справа що кількість місць залишається такою ж і тоді університет повинен якимось чином шукати резерви для того, щоб продовжити навчати таку ж кількість студентів. В умовах воєнного стану це буде або збільшений робочий день, або оптимізація щодо груп, розкладу. Це є ознакою воєнного стану.
— Стосовно кількості бюджетних місць, якщо можете, порівняйте із попереднім роком і на які спеціальності держава замовляє найбільше фахівців?
— Справа в тому, що на перший курс на базі повної середньої загальної освіти вступ відбувається по так званому широкому конкурсу. Це загальний конкурс по державі, де абітурієнти пишуть пріоритети, визначаються. В залежності від їхніх конкурсних показників і пріоритетів. Є так звані максимальні показники. Вони завжди зберігаються на рівні минулого року. Минулоріч найбільший прийом у нас був на IT спеціальності — державне замовлення найбільше, цього року ми теж відчуваємо цей інтерес.
— Яка це кількість?
— 135 комп’ютерні науки, кібербезпека. Цього року ми розширили перелік спеціальностей, у нас з’явиться ще спеціальність "Інженерія програмного забезпечення". Теж користується попитом. Але ще б я хотів звернути увагу на широкий конкурс. Загальна кількість бюджетних місць в державі фактично не змінилася, а десь навіть збільшується. В цілому бакалавратура збільшується, для молодшого фахового бакалавра збільшується. Тобто, можна очікувати що кількість абітурієнтів, яка вступить у заклади вищої освіти на бюджет буде відповідно більшою. От знову ж таки оберуть СумДУ з першим пріоритетом, чи ні оце буде якраз визначним. Порівнювати не можна, тому що рік від року умови різні, а цей рік загалом нетиповий.

А в цілому - чекаємо на студентів і готові до будь-якої форми навчання. Ми, насамперед, очікуємо закінчення війни, щоб усе це якомога швидше закінчилось перемогою наших ЗСУ і тоді ми повернемось до нормального життя.
Авторка — Оксана Кириленко
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram