"Перший Сумський гуманітарний штаб" почав діяти 26 лютого, на третій день широкомасштабного наступу російської армії. Звідки в область приходить допомога та для кого вона призначена – про це в ефірі "Українського радіо Суми" поговорили з керівницею штабу Ксенією Гриник.
- Скільки людей працює у гуманітарному штабі та де ви знаходили охочих допомагати?
- 26 лютого я написала оголошення і почали з’являтися різні люди, яких я зовсім не знала. Зареєстровано понад 300 осіб. Не всі вони зараз працюють. Люди не йшли від нас, просто задач ставало менше, ми стали більше професійними і зрозуміли, що з поставленими завданнями справляється менша кількість людей. Зараз нас більш як 50. Ще в нас є дітки волонтерів, які також нам допомагають зберігати спокій, радіти. Тому, 60 десь осіб знаходиться в штабі.
- Ви займаєтеся волонтерством вже багато років. Робота у Сумському гуманітарному штабі – дещо інший вид діяльності, важко?
- Це кардинально інша справа. Якби мене запитали, чи захотіла б я щось змінити, то – ні. Колись я ставила собі запитання: а якщо щось трапиться, на кшталт війни? Я казала: ні, я не буду тією людиною, яка піде вперед, я вважала себе слабкою. Коли вже все трапилося, щось інше в мені проявилося. Але це дуже важко, тому що, коли ти допомагаєш дітям, ти бачиш лише один зворотний зв'язок – любов, доброта, добрі, вдячні слова. Коли ти подорослішав і маєш справу вже не з дітьми, а з дорослими, то це – образи, це те, що в дитинстві було "недолюблене". І ти вчишся сприймати, не завжди виходить. І все ж таки продовжуєш робити свою справу. Я продовжую.
- Ксеніє, чому, на Вашу думку, люди ставляться до гуманітарної допомоги, як до обов’язкової?
- Так сталося, що ми стали першими, а значить нас позиціюють, як головних і відповідальних. Людина, коли страждає, вона шукає захисту і зараз думає, що ми – певний осередок влади. Вони думають, що у нас, як і у держави, є зобов’язання перед ними. Зараз ми вже не можемо якось інакше себе позиціювати, тому люди до нас і йдуть, тому і просять, відмов вони не чують. Ми привчили людей, і вони знають, що якщо дати емоцію, якусь силу, то ми будемо трохи слабшими, і вони виграють.
- Звідки на Сумщину приходить гуманітарна допомога і хто домовляється про її надання?
- З 23 квітня ми маємо гарних партнерів. Американський фонд World Central Kitchen надав нам допомогу у вигляді продуктів. Вона надходить до нас із Польщі потягами, які ми самостійно вивантажуємо, фасуємо і видаємо людям. Ми маємо чітку домовленість, що ми фасуємо продуктові пакети. Вони різноманітні, але мають продукцію європейську, яка не псується. Але також ці партнери орієнтовані на готування їжі. Цією ланкою займається в нашому місті кафе "Рідне місто", вони також отримують продукти. Цьому фонду зручно відправляти овочі як нам, так і їм.
І ми отримуємо овочі, які не мають попиту за межами міста. А у нас домовленість така, що цю допомогу, ми надаємо саме за межами міста. Коли довгий шлях проходить та морква чи буряк, кабачки або груші, то в Сумах вони вже мають досить непривабливий вигляд. А це 4 вагони овочів. У нас іде вивантаження цих вагонів, потім ми вивозимо на склад, розкриваємо ці пакунки і бачимо, що там все зіпсоване, більша кількість. Але ми повинні, щось видати людям і відзвітувати перед цим фондом. Тоді ми переміщаємо все до нашого штабу, сортуємо на вулиці. Зі 100%, залишається – 30. Частину відвозимо на станцію юних натуралістів, "Бабусине подвір’я", 300 кілограмів моркви віддали у Стецьківку на кінну базу.
Але ж усього багато, і ми вирішили, що ті бабусі, які до нас приходять, можуть отримати такий овочевий набір. Спочатку їх було 3-5 бабусь у день. Вони розповіли знайомим і вже за три дні ми видали 283 пакети, а потім 500. Оголосили, що видамо 600, але видали 800, і фасували вже там на місці, тому що люди так обурились, вони ж прийшли. Люди ходять щодня. Як ми видаємо: сьогодні формуємо пакети, холодного приміщення немає і вони зберігаються в штабі до ранку, о 9 ранку починаємо видавати талони, для того, щоб люди, які не отримали талон, не чекали. Люди приходять приблизно о 6.20.
Ми будемо продовжувати видавати, бо пам’ятаємо про волонтерів у Польщі, які збирали ці пакети, збирали кошти – це великий труд. І так сталося, що у соцмережах поширюється невдоволення. Люди не дякують. Ми зняли відео і показали як волонтери важко працюють. Постає питання: навіщо ми це робимо, для кого і чи оцінять це люди, зважаючи на те, що голоду в місті немає.
Слід розуміти, що в штабі є й інші продукти, це стандартні пакунки гуманітарної допомоги. Овочі ми не називаємо гуманітарною допомогою, ми видаємо їх усім без винятку. Щодо продуктів гуманітарної допомоги, де є і продукти, консерви, крупи, олія, фрукти, борошно, цукор, засоби гігієни, то кожного тижня ми вирішуємо, і маємо на це право, як фонд, кому ми будемо їх видавати.
- Як отримати цю допомогу?
- Потрібно прийти й показати довідку, яка підтверджує статус ВПО, саме цього року.
- Чи існує можливість адресно доставляти допомогу?
- Так, у нас є партнери – "Перший сумський велоштаб". Вони мають окреме приміщення у нашому штабі. У середу та п’ятницю вони заїжджають до нас, отримують заздалегідь сформовані списки і розвозять самотнім пенсіонерам, людям, які не можуть зараз вийти. Є певна база, яка накопичилася протягом часу вторгнення, у списку понад 500 осіб.
- Скільки допомоги протягом усього цього часу було видано "Першим Сумським гуманітарним штабом"?
- Щодня ми видаємо не менше 150 пакунків точених, понад 15 тисяч пакунків видаємо за межами міста щомісяця. Якщо враховувати ще й овочеві набори, щодня не менше 500 наборів – це багато. Ми видаємо допомогу ВПО, також давали людям, які втратили роботу і щойно стали на облік центру зайнятості, вагітним, родинам з дітьми до 2-х років.
- Де відбувається інформування про те, кому наразі надається допомога?
- Є стенд біля штабу, де вивішується вся інформація. Є онлайн-форми для вагітних та родин з дітьми до 2-х років, викладаються на сторінці у соцмережах "Першого Сумського гуманітарного штабу".
- Як плануєте удосконалювати роботу штабу та кого ще потрібно залучити до роботи задля недопущення у майбутньому суперечливих питань?
- Плани у нас такі: тривають перемовини з американськими партнерами про можливість закуповування продуктів у нас в Україні, в нашому місті чи області, щоб підтримувати українських підприємців. Менше коштів витрачатиметься на перевезення, продукти не будуть надходити зіпсованими. Надалі, після закінчення війни, ми будемо орієнтовані на дітей і самотніх пенсіонерів, людей, які потребують допомоги. Будемо підтримувати родини, в яких є діти, мотивувати батьків працювати, працевлаштовувати. Це стосується, в першу чергу, внутрішньо переміщених осіб, ми плануємо залучати їх до своєї команди. Бо, не таємниця, що наші волонтери не отримують грошей, але вони отримують продукти. А людям, які переселилися, продукти потрібні не раз на два тижні, як ми видаємо, а щодня. Сподіваюся, що вони підуть на зустріч.
Авторка – Валентина Москвіна
Що відомо
- У Першому Сумському гуманітарному штабі за час війни видали тонни допомоги
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
