У перший день війни його ледве не розстріляли російські військові. А "вижити" його роботам у зруйнованому Охтирському краєзнавчому музеї допомогло диво. Цю і не тільки історію з Охтирки у період війни згадує художник Сергій Степанов.
Полотна і фарби, заняття із дітьми у художній школі та 12 котів і 5 собак, яких прихистив у себе. Таким було життя художника з Охтирки Сергія Степанова до 24 лютого. "Тварини самі приблудилися. Двох я з дачі привіз, бо вони там хворіли. Ще літом двох кошенят забрав, бо вони були дуже слабі. Вони приходять і вночі сплять і біля ніг, і муркочуть, лікують же там, то біля руки, то на грудях сплять", – розповів кореспондентам Суспільного художник.

Сергій добре пам’ятає той ранок, коли йому зателефонував знайомий з Харкова і повідомив про початок війни. Однак, згадує, не одразу зрозумів, що насправді сталося. "Я чув гуркіт, але близько 11 зібрався на базар. Перехожу тут, дивлюся, БРДМ чи як їх там і сидять там по десятку військових", – пригадує митець. "При тому, вся молодь сидить, десь до 20 років і всі наставили на мене автомати. "Назад или сейчас все будете расстреляны". Ну у мене все випало. І вони понеслись далі".
Усі авіанальоти художник переживав у рідному містечку Охтирка разом із родиною і тваринами. Зізнається, допомагала молитва. І саме вона, впевнений митець, зберегла майже усі його роботи у зруйнованому Охтирському музеї.

"Я на наступний день пішов, подивився у вікна, думаю, ну там труба. А практично стіни стримали цей удар, а удар був сильний. Там дві роботи не забрав, бо вони заставлені там. У крайньому разі, якщо вони знищені, бо вони були в тому місці, де сильний удар був, то фотографії є – я їх відновлю", – говорить чоловік.

Зараз художник пензель до рук бере вкрай рідко. Однак, після перемоги мріє створити серію повоєнних робіт, де планує закарбувати увесь біль, який пережив в Охтирці.

"Два етюди намалював, і то якось приїжджаю, дивлюсь на небо, чую десь щось гудить, сирена, не хочеться малювати, потім помолився, почав малювати", – ділиться митець.

"Ми всі хочемо, щоб було краще, але все одно ми в темряві. Треба перемога, щоб усі ми з цієї темряви вийшли. Тому, що темрява. Справжня темрява".
Автори – Христина Довбня та Сергій Шаповалов
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram