Мешканці Малого Висторопа Сумського району наводять лад після восьмиденної окупації їхнього села. Окуповане воно було з 17 по 25 березня. Зазнали руйнувань від російських військових як багатоквартирні будинки, так і приватні. Завдано чималої шкоди й місцевому коледжу. Як жили висторопчани та чим їм запам’ятався "русский мир", дізнавалися наші кореспонденти.
Це те, що лишилося від воріт пана Івана у селі Малий Вистороп. Пофарбував їх у жовто-блакитний колір та намалював герб його син у 2014 році. Чоловік говорить: "Живі, і слава Богу! А інше – якщо я його зробив із нуля, аби війна закінчилася, я його перебудую чи добудую, чи підладнаю. Ворота вистояли. Колони і туди, і назад ходили. І біля воріт якраз "перегазовку" робить, переключається, а в мене серце кров’ю обливається, як хтось стає. Вони цей танк просто не витягли, додому як тягли, потім підірвали, і все".
Ось такий вигляд нині має російська САУ. Її шматки пошкодили будинки й господарські споруди місцевих, а також огорожу пана Івана.
Ольга та Іван — місцеві мешканці розповідають: "Уся вулиця без заборів тут, без вікон. Це те, що танк. Ті, будинки, які видно далеко, там теж вікна повилітали й забори, дістало усіх". Сталося це 13 березня.
"На той момент нас було троє. У хаті ми були. Ми сиділи на кухні ось за столом, а тоді, спасибі Богу, спасибі чоловіку, що мене витягнув із хати, бо я вже нікуди не збиралася. Я кажу, що буду тут, бо мені вже набридло бігати. І ми тільки вийшли", — згадує Ольга.
Родина Івана та Ольги намагається навести лад на власному подвір’ї. А працівники Маловисторопівського фахового коледжу вигрібають той безлад, який лишили російські окупанти на території їхнього навчального закладу.
Оксана — працівниця місцевого коледжу розповідає: "Вони тут жили: і в столярці, і в корпусі. І оце вікна далі довибивали вже. Багато дуже позабирали. І в їдальні позабирали: і каструлі, і виделки, і ложки, і тарілки. І комп’ютери понівечили, які у той час тут були. Дуже багато роботи. Своїми силами співробітники наводять лад. Вигрібають усе".
Ось таке ліжко-місце облаштував боєць російської армії на четвертому поверсі цього навчального закладу.
На дверях до однієї з аудиторій окупанти залишили напис із застереженням. Працівники закладу поки туди не заходять – чекають на вибухотехніків. За словами заступника директора коледжу Ігоря Дмитрівського, російські військові не минули жодної аудиторії.
"Ось ви бачите, яка картина в нас, вони все зруйнували. Я вибачаюся, вони ходили по-великому і по-маленькому в наших навчальних аудиторіях. Вікна повибивані – це до нас поприходили міни. На територію нашого навчального закладу зайшло п’ять мін. Одна біля корпусу, а інші: одна коло нашої виробничої майстерні, одна коло навчально-виробничої ферми та дві на стадіон у нас впали", — розповів чоловік.
Таборувалися російські окупанти у коледжі протягом восьми днів. Полишаючи село 25 березня, обстріляли його з танків. Місцева мешканка Вікторія говорить: "Пішло до нас ударною хвилею. Пошкоджені практично всі під’їзди й тильна сторона, але найбільший удар прийняв на себе сусідній будинок і наш сарай".
Це той будинок, якому дісталося від росіян. Там мешканці 33 дні були без світла та води. А після влучання снаряда в будинок лишилися й газу.
"На балконі стояла, коли вони виїхали оці російські, і воно як бахнуло. Я не зрозуміла, що воно. Тільки побачила – переді мною балкон впав униз. Купа диму. Двері в мене теж там пластикові заклинило. Я ледь ввійшла. Усі квіти, усе повалилося", — згадує Лариса.
Зруйнована російськими військовими історична, культурна та наукова спадщина Тростянця.
Валентина теж згадує про цей день: "Упав снаряд. Ми саме були вдома тоді. Несподівано. Тихо було, спокійно та раптом, не зрозуміло звідки. Почули, як уже все затріщало, вікна посипалися. Я в той час вийшла до сусідів у під’їзд. Тільки це мене і врятувало. Мій балкон розбитий, вікно в кухні побите. Усе, що в кухні було, я сиділа перед цим за столом – усе посипалося й побилося. Це жах. Зайшла в під’їзд другий, отам якраз сусідка наша по під’їзду, вона була на другому поверсі. Під час вибуху вона загинула".
Такий вигляд мають квартири в цій двоповерхівці після удару. Жодна квартира в цьому будинку не залишилася неушкодженою.
Читайте також
- Граблі та піаніно. Як вдиралися та що цупили росіяни у домівках мирних жителів Сумщини.
- Спали сидячи й топили сніг. Жителі села Стеблянки на Сумщині розповіли, як пережили окупацію.
- На Сумщині 14 квітня військові РФ обстріляли прикордонні населені пункти.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
