Знайома всім газова плита, за визначенням словника, є обладнанням для приготування їжі. Та у Сумах ледь не третина міста вже котрий рік наприкінці жовтня, а іноді й у листопаді, вимушена використовувати її для обігріву своїх домівок. Все тому, що в місті щороку затримується старт опалювального сезону. Чому так відбувається, дізнавались журналісти програми розслідувань "Під прицілом", яка виходить на Суспільне Суми.
Оплювальний сезон стартує невчасно
Сусідка Ольги, Наталія Ширшик, додає, що газ на кухні вмикають, щоб сушити речі, які випралися. "Потім відчиняємо вікна, тому що треба провітрити, все ж таки чадний газ іде. Ось знову закриваємо, знову гріємо все це”, - каже вона.
Початок опалювального сезону у Сумах на три тижні затримали у майже 300 багатоповерхівках.
Завідувач кафедри прикладної гідроаеромеханіки СумДУ Микола Сотник прокоментував це так:“Це ж ситуація не сьогоднішнього дня. Це така ситуація була в минулому році, в позаминулому”.
У 2021 році затримка стала найдовшою. Одна з головних причин - борги приватного теплопостачальника за газ і його транспортування.
Голова Спілки енергетичного сервісу України Олександр Бойко назвав проблему дуже глибокою - і через заборгованість котельні, і через її технічний стан.
Та Сумський міський голова Олександр Лисенко стверджує, що не знав про проблеми на початок опалювального сезону, бо повірив теплопостачальнику. “Вони нам писали, що це питання вирішено, проблем з опалювальним сезоном не буде, тому ми й були спокійні”, - говорить він.
Тепло - на поруки, і не тільки тепло
Щоб містянам дали тепло, міський голова запропонував депутатам затвердити договір поруки між теплопостачальником та “Сумигазом”. Сенс цього договору у тому, що в разі несплати теплопостачальником 39 мільйонів гривень “Сумигазу”, цей борг має погасити міська рада, а по суті - сумчани зі своїх податків.
“Якби мені місяць тому сказали, що я буду робити такі вчинки, які ми зараз робимо, я б не повірив. Я б сказав: Та ні, ми такого не будемо робити ніколи! Чого я повинен сьогодні нести якісь гарантії за приватного одного і за приватного іншого? Ну ви ж розумієте, що для мене головне. Для мене головне, щоб у людей було тепло”, - говорить Олександр Лисенко.
Важливо знати, що 39 мільйонів - це не весь і далеко не найбільший борг теплопостачальника, який можуть перекласти на плечі громади.
За словами депутатки Сумської міської ради Ірини Дяденко, теплопостачальна організація заборгувала “Нафтогазу” 355 млн грн. Цей борг також може лягти на плечі сумчан.
Щоб розібратися, чому кілька років третині сумчан невчасно починають опалювати оселі, і чим загрожує цьогорічне вирішення проблеми міською владою, треба зрозуміти, хто і як постачає тепло.
Котельня північного промвузла - чим вона особлива?
Сьогодні у Сумах діють дві основні системи централізованого теплопостачання. Це Теплоенергоцентраль (ТЕЦ), яка належить громаді і яку у неї орендує приватна компанія “Сумитеплоенерго”. І це Котельня Північного промислового вузла, яка перебуває у приватній власності. Саме споживачі останньої кілька років не отримують вчасно тепло.
Про те, як живеться людині в квартирі без опалення, розповідає Ольга Ширяєва: "Ми як в скафандрах звикли: спимо, живемо, їмо. Оце так ми живем. Це моя курточка, в якій я сплю, відпочиваю, їсти готую. Тепло зайде від душі і не проходить на двір. Так і живемо".
Вона показує термометр, на якому - 13 градусів тепла і додає, що буває й 12, коли холодніше на вулиці.
"У мене немає обігрівача. А за що я його піду куплю, той обігрівач? За 2300? Он у мене пляшки, я нагріваю їх і качаю під ногами, під спиною, де мені холодно, там і качаю, по плечах по хворих. Ото і увесь мій обігрів", - каже жінка.
Серед тисяч сумчан, які мерзли через затримку опалювального сезону, ми обрали саме пані Ольгу та її сусідку, бо обидві жінки були пов'язані з теплопостачальником.
“Нас обслуговує Котельня північного промислового вузла, що належить колишньому “СНВО імені Фрунзе”, нині “СМНВО-Інжиніринг”, - говорить Наталія Ширшик. А її сусідка Ольга Ширяєва додає: “Чоловік на "Фрунзе" проробив, поховали у 2020-му році. Там по колдоговору положено дати 700 грн на поховання. Сказали: “Живим платить нічим, а мертві почекають!”. Ну ми вже більше і не стали питати. Воно не так важливо, як прикро: 47 років на заводі і, в принципі, помер від хвороби, яку на заводі заробив — і ось так віднеслися”.
Наталія Ширшик пропрацювала на заводі Фрунзе із 1982-го року. Звільнилася у червні 2018-го.
“В принципі, тоді вже багато хто почав йти, бо з'явилася заборгованість із заробітної плати, десь півроку.У мене 25 тисяч плюс те, що нарахували: 3 оклади, плюс, що не сплачували відразу - усього 48 тисяч", - говорить жінка.
Вона згадує, як взимку був мітинг біля заводоуправління. Тоді до учасників акції вийшли керівники підприємства. "І я поставила одному з них запитання: У вас є заборгованість переді мною, я б хотіла щоб з цієї заборгованості вираховували за опалення. Він мені відповів: За законом зараз це робити не можна, я кажу: Добре, я не платитиму, що буде далі? А заплачу, коли отримаю від вас заборгованість. Він мені відповів: Ми на вас подамо до суду", - розповідає вона.
Котельня північного промислового вузла довгий час належала заводу Фрунзе, який потім перейменували у Сумське НВО. Це підприємство є найбільшим боржником по зарплаті в Україні, про що йшлося у попередніх випусках розслідувань “Під прицілом” тут і тут.
Те, що АТ “Сумське НВО” не розраховується по своїх боргах, підтверджує і начальниця управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Марина Рудь: “Жодної копійки не надходить. Майно, яке у нас реалізується, - це виключно примусове відчуження”.
Зміна назви, мільйонні борги й орендоване обладнання
Сьогодні Котельня також належить заводу. Де-факто. Де-юре ж все набагато складніше.
“Була пропозиція міського голови головам фракцій висловитись з приводу того, як вони ставляться до пропозиції керівництва СНВО щодо того, щоб передати котельню за одну гривню на баланс міста”, - згадує депутатка Сумської міської ради Ірина Дяденко.
Щоб зрозуміти, що саме хочуть передати громаді, журналісти вирішили розібратися, що ж таке Котельня:
- юридична особа - підприємство, яке постачає тепло і якому ми сплачуємо за цю послугу.
- обладнання, за допомогою якого виробляють тепло: котли, насоси, система очищення води;
- приміщення, де розташоване це обладнання.
Послугу з теплопостачання сумчанам роками надавало АТ “Сумське НВО”, яке належить російському бізнесмену Лук’яненку Володимиру Володимировичу. У цього АТ майже 200 мільйонів боргів перед своїми працівниками.
“Скільки б розмов не вело керівництво заводу, вони так і залишаються у нас лідерами, до цих пір у нас 179 мільйонів гривень боргу нараховується”, - говорить начальниця управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Марина Рудь.
Удвічі більше боргів накопичило АТ “Сумське НВО” перед “Нафтогазом” та іншими підприємствами.
За даними Ірини Дяденко, теплопостачальна організація має 355 мільйонів гривень заборгованості перед “Нафтогазом”, 30 мільйонів гривень - перед “Сумигазом”, 130 мільйонів - перед “Сумитеплоенерго” і 13 мільйонів - за воду перед “Водоканалом”.
У серпні 2021 року батько власника “Сумського НВО”, Володимир Матвійович Лук’яненко, створив нову юридичну особу - ТОВ “Котельня північного промислового вузла” . Саме це підприємство 6 жовтня отримало ліцензію для опалювання колишніх споживачів Сумського НВО. Щоб отримати газ, 29 жовтня нове ТОВ взяло на себе борги “Сумського НВО” перед “Сумигазом”. Йдеться про 39 мільйонів гривень боргу за транспортування газу. За те, що нове ТОВ сплатить цей борг, поручилася Сумська міська рада.
Під час обговорення цього питання на сесії Ірина Дяденко зазначила наступне: “В принципі, ми зараз будемо приймати рішення досить ризиковане для Сумської міської ради, для бюджету Сумської громади. Я хочу, щоби ми всі дали тут собі раду. І для мене особисто єдине, чого не вистачає в цьому рішенні — це особистої поруки кінцевого бенефіціара товариства “Котельня північного промвузла”, до речі, почесного громадянина міста Суми”.
Незважаючи на відсутність особистої поруки почесного громадянина і кінцевого бенефіціара нової ТОВки, більшість депутатів проголосували “за”.
“Безумовно, за це просто неможливо було не проголосувати, тому що готові вже танцювати лезгінку, щоб включили опалення містянам”, - резюмувала Ірина Дяденко.
Натомість адвокат Юрій Ломака роз’яснив, що закон “Про місцеве самоврядування” забороняє міській раді укладати договори поруки.
“Вона не може бути стороною договору поруки, навіть в такій специфічній сфері, як погашення боргів за газ. Єдине, що могла зробити Сумська міська рада, це своїми коштами гарантувати сплату якогось залишку боргу, але не поручатися повністю на всю суму боргу, як це відбулося в даній ситуації”, - сказав Ломака.
Статутний капітал нового ТОВ “Котельня північного промислового вузла” складає усього 1000 гривень. А саме статутний капітал виступає свого роду гарантією виконання зобов’язань підприємства.
“Якщо статутний капітал 1000, значить вони не підкріплені жодним майном. Не може бути статутний капітал 1000, а майна там буде на мільярд”, - зазначила Марина Рудь.
Що стосується самого обладнання Котельні, то більшість його належить АТ “СМНВО-Інжиніринг”. Це юридична особа, яку створили власники заводу, коли всі його рахунки і майно були арештовані через зарплатні та інші борги. Нове ТОВ “КППВ” орендує обладнання у “Інжинірингу”.
Кому насправді належить котельня
Будівлю, де розташована Котельня, іще у 2010 році перевели на інше підприємство - ТОВ “Сумське НВО”. Через два роки ця ТОВка заклала його в банк ПУМБ під кредит у 10 мільйонів доларів. За кредит ТОВка не розрахувалася і у 2020-му році банк переоформив на себе всю нерухомість котельні, включаючи паркани і навіть дорожнє покриття.
2021 року, за два тижні до початку опалювального сезону, нерухомість котельні у банку придбало підприємство "СМНВО-Інжиніринг” . “Інжиніринг” купив у банку приміщення Котельні за 7,5 мільйонів гривень.
Та є нюанс. Купується це все в іпотеку на 5 років. При цьому, як ми дізналися із договору, у разі прострочення навіть одного платежу, “Інжиніринг” протягом 5 днів має сплатити всю суму, а якщо й цього не зробить, то банк знову забирає собі будівлі Котельні.
Все це разом - з боргами та іпотекою - і є комплекс Котельні Північного промислового вузла.
5 листопада депутати міської ради проголосували за звернення до бізнесмена Володимира Лук’яненка з проханням розглянути можливість передачі комплексу з виробництва тепла у комунальну власність.
На апаратній нараді 8 листопада міський голова Олександр Лисенко повідомив:
“Згода головного бенефіціара і генерального директора на це є. За 1 гривню передати місту. Я думаю, символічно саме в рік 125-ліття заводу зробити це”.
Питаємо у міського голови, з ким він веде перемовини про передачу котельні місту:
- Ми ведемо перемовини зараз з головним бенефіціаром, який є власником саме сьогодні, єдиним власником - це Лук'яненко Володимир Матвійович.
- Бенефіціарним власником АТ “Сумське НВО” є Лук'яненко Володимир Володимирович, не Матвійович.
- Я сьогодні не хотів би їхні якісь там внутрішні, хто у них є бенефіціаром, хто власником. Мова іде про інше: з ким ми домовляємось і що ми забираємо, маю на увазі Сумську громаду.
На питання, чи розуміє міський голова, що разом з котельнею на плечі сумської громади ляжуть і борги її власників, мер повідомив, що і власник, і він сподіваються на списання частини боргів за попередні роки за рахунок компенсації різниці в тарифах з державного бюджету.
“Зараз це 350 мільйонів, так при списанні 230, хай там буде 150 на сім років, то ми рахуємо, скільки треба за рік погашати, щоб у власність котельня потрапила, але заборгованість була погашена. Скоріш всього, може нам і прийдеться брати ці борги на себе, але тут головне, щоб ми підрахували аргументацію в потребі і правильності прийняття рішення стосовно використання коштів громади”, - сказав Лисенко.
Проте адвокат Юрій Ломака не вважає таке списання реалістичним. "Процедура відшкодування різниці між економічно і неекономічно обгрунтованим тарифом не визначена. Відсутні взагалі, як кошти в місцевому бюджеті, так і в державному бюджеті, так і процедура відшкодування таких коштів”, - говорить він.
Чи дійсно у громади немає вибору?
Поки міська рада з’ясовує, з ким веде перемовини про передачу котельні громаді, і рахує можливі витрати бюджету при цьому, ми з’ясували, що протягом останніх двох років третина сумчан могла б не мерзнути через проблеми Котельні північного промвузла та її власників, а отримувати тепло від Сумської ТЕЦ. І керівництво міста теж про це знало, бо вирішення проблеми описане у Схемі теплопостачання міста - документі, за розробку якого з бюджету міськрада сплатила майже 700 тисяч гривень.
Микола Сотник - вчений, що розробляв цю Схему - пояснює, що для постачання тепла Сумською ТЕЦ у район обслуговування Котельні, треба було реконструювати перемичку між ТЕЦ і Котельнею. У Схемі теплопостачання зазначена і її вартість - 92 мільйони гривень за цінами 2019 року.
- Ми запропонували, виходячи з оцієї системи резервування: “Хлопці, треба зробити перемичку таку, як треба”. І ми її спроєктували: гідравлічну частину, обрахували, що це буде по ціновим показникам.
- Чи зробили ту перемичку, яку ви спроєктували?
- Наскільки я знаю, ні. Вона не зроблена.
“Якщо навіть по тій схемі теплопостачання треба будувати цю перемичку, то це кошти, це час, це потужності. Дивіться, яка ситуація з перемичкою. Київська організація відмовилася робити проєкт, навіть хто тендер виграв”, - виправдовує відсутність робіт із резервування котелень Олександр Лисенко.
А тепер - “по поличках” про час, тендер і відмову робити проєкт.
- Про необхідність реконструкції “перемички” мерія дізналася із Схеми теплопостачання іще у 2019 році.
- Однак тендер на виготовлення проєкту “перемички”, про який говорив Сумський міський голова, оголосили лише у квітні 2021-го.
- Договір з переможцем уклали лише у червні 2021-го, за 13 днів до закінчення строків виконання робіт. Зрештою мерія домовилася з переможцем про розірвання договору. І проєкт “перемички” ніхто так і не зробив.
“Мер повинен був зробити енергетичне обстеження міста. Не тільки двох генеруючих потужностей, а всього міста, всіх генеруючих потужностей котелень і плюс споживачів, як вони споживають. На сьогоднішній день я не знаю, без енергетичного аудиту Котельню північного промвузла просто не можна приймати в місто, бо це буде необгрунтоване рішення”, - застерігає голова Спілки енергетичного сервісу України Олександр Бойко.
6 листопада Котельню північного промислового вузла таки запустили і почали подавати тепло в будинки. Однак проблему теплопостачання міста в цілому це не вирішує.
Перемичку між двома котельнями навіть ніхто не проєктує.
А що стосується договору, яким міська рада поручилася за борги теплопостачальника перед “Сумигазом”, з цього приводу журналісти написали заяву про кримінальне правопорушення до Національного антикорупційного бюро України.
“Погане діло дуже. І коли вони там думатимуть? А Лисенку передайте привітання від нашого дому. Від наших пенсіонерів, які загинаються від холоду. Я знаю, що не він подає тепло. Я знаю, що не він директор КППВ, я це все знаю, але він мер міста і на його контролі повинно це все було бути”, - говорить сумчанка Ольга Ширяєва.
Автори: Олена Адаменко, Андрій Крамченков, Євген Охріменко, Михайло Заїка
Матеріал підготовлений на замовлення Сумської регіональної дирекціі АТ "НСТУ"
Читайте також
- Ходіть під себе. Як у Сумах забезпечують потреби людей з інвалідністю.
- Студентська РАБсила. Що сталося із сумським студентом на практиці за кордоном.
- Через яку схему виводили прибутки із Сумського НВО.
- Крах заводу. Як Сумське НВО продало арештований готель і чому це не зменшило зарплатні борги.
- Біологічна небезпека. Кримінальні гастролі медичних відходів на Сумщині.
- Кіоски — в нерухомість. У Сумах організували схему обходу земельного аукціону.
Читайте нас у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
