Російські атаки пошкодили агрофірму в селі Козацьке на Сумщині — це підприємство, що займається рослинництвом і тваринництвом. Господарство розташоване приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією. У липні внаслідок удару пошкодило дах ферми, п'ятеро корів зазнали травм, розповіла головна менеджерка господарства Наталія Динник. Як працює підприємство, скільки молока виробляє та з якими труднощами стикається під час збуту продукції — у матеріалі Суспільного.
Наталія Динник працює в господарстві понад 30 років. Жінка каже: після російського обстрілу влітку довелося ремонтувати дах, а п'ятьох травмованих корів — вибракувати.
«Корів-то ми не повернемо, а дах відремонтували і живемо та працюємо далі. Хоч як нам не важко у нинішніх умовах, реаліях наших працювати, але ми працюємо. Недарма кажуть: без тилу немає й фронту. І ми теж працюємо на перемогу», — говорить жінка.
Нині в доїльному залі господарства утримують понад тисячу дійних корів. За словами Наталії Динник, середній добовий надій становить понад 35 літрів на одну корову.
«Молоко безпосередньо надходить з доїльного залу в молочні резервуари вже охолоджене. Прямого контакту з молоком немає. Тобто молоко ми отримуємо хорошої якості — екстраґатунку. У доїльному залі доїться 1145 голів корів із добовим надоєм 35,2 літра на корову. Я вважаю, на рівні України це хороший надій», — розповіла Наталія.
За процесом збору молока стежать операторки машинного доїння. Маргарита Бутилова працює на фермі третій рік. Пояснює: важливо дотримуватися технології та вчасно підготувати тварину до доїння. Від цього, каже, залежить і якість молока.
«У межах 1 хвилини ми маємо її підключити, витерти, обробити. 15 хвилин, виходить, одна корова доїться. Одна корова дає на день до 25–30 літрів, коли як. Гарно працюється, молока достатньо, усім задоволені», — поділилася операторка машинного доїння Маргарита Бутилова.
Загалом у господарстві утримують 3510 голів великої рогатої худоби, розповідає менеджерка. Окрім дійних корів, тут вирощують молодняк і відгодовують бичків. Основна порода — чорно-ряба голштинська.
«Це результативна, високомолочна порода з високим генетичним і молочним потенціалом. На фермі наразі налічується 3510 голів ВРХ. Із них 1350 — корів, решта молодняк, відгодівля бичків. Людей на фермі у нас 58 працюючих», — говорить Наталія Динник.
Попри стабільне виробництво, говорить Наталія Динник, є проблеми зі збутом. Додає: крім того, закупівельна ціна не відповідає витратам на утримання ферми та виробництво продукції.
«Найбільші виклики — що не платять нам за сировину молочну грошей. Ще проблема в тому, що важко дуже здати і м'ясо, і молоко. Треба знайти покупця, щоб його продати. Воно є, але його не дуже-то беруть. Зараз реалізовуємо на 3 переробних молоко підприємства. Реалізовуємо по 19 гривень 60 копійок за літр. Я б сказала, великі затрати на фермі, багато роботи, то це низькувата ціна, хотілося б більшу ціну. Хоч би 23-24 гривні за літр платили. Тоді б ми могли якось розвиватися. При тому, що в нас собівартість 12 гривень, а реалізаційна ціна 19,60, я б не сказала, що це дуже погано, але хотілося б краще», — говорить пані Наталія.
Ще одна складова молочного виробництва — корми. Власних запасів, каже Наталія Динник, господарству вистачить, а для високих надоїв потрібні ще й додаткові білкові добавки, які доводиться закуповувати:
«На цей сезон ми забезпечені, більш ніж річний сезон. В нас 150% забезпечено запасу. Ще й на 2028 рік вистачить. Тобто з кормами в нас, ті, що власного виробництва, проблем немає. Все з наших полів. Ми навчилися заготовляти якісний корм — це і сінаж, і силос, і сіно, і солома. Все в нас є, і зернова група в нас є, але сучасна ферма не обходиться без молокогінних кормів. Треба білкових кормів, щоб надоїти хорошого і якісного молока. І надої щоб були хороші».
Щоб забезпечити всі потреби молочнотоварної ферми, пояснює менеджерка, потрібні постійні фінансові вкладення:
«Гроші треба — людям зарплату платити, і сім'я хороше взяти, і вакцину хорошу взяти, і ветеринарні препарати. Багато в нас таких виробничих питань, що без грошей ми нікуди. І корми також, хоч ми виготовляємо і власного виробництва основні корми, але покупні треба. 35 літрів не надоїш на самій кукурудзяній дерті. Треба молокогінні корми — це шроти. Це покупний корм, на який ми теж вкладаємо багато коштів. Щоб отримати, треба вкласти, а це все — гроші», — ділиться Наталія.
Крім тваринництва, агрофірма займається рослинництвом. За словами голови правління підприємства Віктора Гали, проблеми зі збутом стосуються не лише молока та м'яса, а й зернових.
«Щодо рослинництва — 9000 орної землі в обробітку. Сіємо пшеницю, кукурудзу, горох, ріпак. Ті культури, які користуються попитом у тваринництві — це ВРХ, молоко і вирощування м'яса — відгодівля на м'ясо. Немає продажу продукції в цьому році. Ні пшениці, начебто треба, всі ж їдять. Ні кукурудзи. Ну, і молочне важко йде — ціна невелика, хотілося б більшу. І м'ясо також. Такі виклики для всіх однакові», — розповів голова правління ТОВ «Агрофірма "Козацька"».
Для господарства, додає Віктор Гала, важливо зберегти поголів'я, виробництво та робочі місця і дочекатися часу, коли знову можна буде працювати без постійної загрози.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
