Майже за 40 кілометрів від російського кордону, попри війну, агрофірма у Конотопському районі обробляє близько 9 тисяч гектарів землі, утримує велику рогату худобу та переробляє власну сировину. Водночас нині має проблеми зі збутом продукції, розповів Суспільному керівник товариства Віктор Гала. Що змінилося у господарстві під час війни та з якими викликами стикаються його працівники, з'ясовували кореспонденти Суспільного.
Світлана Адамова працює готувачкою фаршу та щодня приїздить на роботу до ковбасного цеху агропідприємства із сусіднього села. Жінка каже: для неї важливо мати роботу і можливість забезпечувати родину:
«Буває, наважую спеції, але моє основне місце — більше проводжу я за шприцом. Коли в нас іде сирокопчена або сиров'ялена ковбаса, працюємо більше колективом. Що ближче наближається фронт, то більше турбує, чи буде в нас робота, заробіток чи в нас буде для своєї сім'ї і не тільки — щоб країна процвітала. Щоб ми могли реалізовувати нашу продукцію у себе в країні і наша країна розвивалася».
Агрофірма продовжує працювати попри близькість до кордону з Росією, говорить керівник підприємства Віктор Гала. За час повномасштабної війни російські війська атакували виробництво безпілотниками та пошкодили техніку.
«Людей, слава Богу, не зачепило. І на ГСМ були спроби, причому тричі вже. Доволі неспокійно для людей, але що зробиш», — розповідає Віктор Гала.
За словами керівника, нині окремий напрям роботи — переробка власної сировини:
«Бачимо, що в ці часи потрібно займатися і переробкою. Попит на м'ясну продукцію маємо. Молочну — то треба ще розкручувати, пропагувати, і ми цим займаємось».
Серед тих, хто займається переробкою, — Наталія Ковальчук. Жінка розповідає, що за фахом вона засолювачка м'яса, а наразі допомагає і формувати ковбасні вироби. Зокрема роблять ковбасу сирокопчену італійську.
Формувальниця ковбасних виробів Антоніна Головецька каже, що на виробництві всі взаємозамінні:
«Робимо все, дівчата вміють все, щоб кожна одна одну підміняла. Колектив, з дівчатами потоваришували. Все добре, аби тільки не було війни».
Інша формувальниця ковбасних виробів Людмила Герасимець пояснює, що навчилася виконувати різну роботу — від підготовки м'яса до набивання ковбас:
«Жилую м'ясо, заготовляємо до засолювання його. Вже працюю 2,5 роки тут. Ковбасу набиваємо, м'ясо засолюємо, мелемо».
Ковбасний цех на підприємстві працює два з половиною роки. За цей час тут розширили асортимент — нині виготовляють майже 40 видів ковбас, розповідає керівниця цеху Тетяна Артеменко:
«Планували спочатку виробляти тільки сиров'ялену продукцію, але коли почали робити, то зіткнулися з тим, що на Сумщині люди не зовсім розуміють сиров'ялену продукцію, тому виникла така потреба виробляти ще і варено-копчені ковбаси та варені ковбаси».
У ковбасному цеху працюють семеро людей. На виробництво впливають, зокрема, температура та вологість, необхідні для дозрівання продукції. Серед викликів нині — перебої з електроенергією, говорить Тетяна Артеменко:
«Ризиків багато — це і погодні умови, тому що для сиров'ялених видів ковбас вони примхливі і люблять відповідну вологість і температуру. І коли перепади температури, коли дощ, ми стикаємося з проблемою підвищеної вологи. Коли спека — то мала вологість. Причини бувають по варено-копчених і варених ковбасах — це відсутність електроенергії. На цей час її часто вимикають. Тому важко в таких умовах працювати».
Сиров'ялені ковбаси дозрівають близько місяця, а оленячі хамони — до дев'яти. Для різних видів продукції є свої терміни дозрівання. Для цього на підприємстві облаштували спеціальне приміщення.
«Підвал розташований на глибині 3 метри 75 сантиметрів. Єдиний такий в Україні. В нас це дегустаційна камера, де дозріває продукція сиров'ялена. Тут відповідна вологість і відповідна температура. Основний напрям — це яловичину переробляти», — зазначає Тетяна Артеменко.
Обвалювальниця Тетяна Волончук найважчим у своїй роботі вважає холод у цеху. Разом із колегами щодня обвалюють до 300 кілограмів м'яса: «Оскільки в мене перший сорт, то по-різному буває. Я ж не сама, ще перший сорт і позад мене стоїть, то всі гуртом. А тоді вищий сорт окремо рахується, 2-й окремо рахується. Як вмієш, то не важко».
Власну яловичину на підприємстві переробляють і в обвалювальному цеху. Тут працюють семеро людей. За словами керівниці цеху Валентини Георгієвої, за день можуть переробити до півтори тонни м'яса: «Займаємось тут переробкою готової забитої туші. Спочатку на великі розділяємо частини і потім з них робимо обвалку м'яса вищого, першого та другого ґатунку».
Ще один напрям роботи агрофірми — молочне виробництво. На лінії розливу молока працює різноробоча Тетяна Вітренко. Скільки пляшок проходить через її руки за зміну, каже, не рахує: «Багато, бо багато куди вони відправляють молоко. Молоко розливаємо людям».
Технологиня Тетяна Грищенко зазначає:
«Зараз 5 тонн за тиждень ми переробляємо молока. Молоко розливаємо, адигейський сир варимо, кисломолочний, йогурти, кефіри, масло».
Керівник агрофірми Віктор Гала розповідає, що загалом обробляють понад дев'ять тисяч гектарів землі: «Сіємо пшеницю, кукурудзу, горох, ріпак. Ті культури, які користуються попитом. У тваринництві — це ВРХ, молоко і вирощування м'яса — відгодівля на м'ясо».
Водночас, за словами керівника, один із головних викликів для підприємства — збут продукції. Нині доходів від продажу недостатньо, аби повністю покривати витрати на оплату праці:
«Місячна зарплата у нас близько 12–13 мільйонів, хочу, щоб це покривалось продажем цієї продукції. Але поки не виходить. Немає продажу продукції в цьому році. Ні пшениці, начебто треба, всі ж їдять. Ні кукурудзи. Ну, і молочне важко йде — ціна невелика, хотілося б більшу. І м'ясо також. Такі виклики — вони для всіх однакові».
Попри постійні загрози, говорить Віктор Гала, скорочень на підприємстві не планують:
«Поки господарювати вдається з надією, що щось зміниться, колись закінчиться війна. Все наладиться і буде йти в нормальному руслі наше виробництво».
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
