Путивльська громада на Сумщині — прикордонна. За словами міського голови Костянтина Гаврильчука, головне завдання влади — забезпечити людям комфортні умови проживання, щоб утримати їх від виїзду. Більше про ситуацію він розповів Суспільному.
Робота за допомогою сонячних панелей, комунальне підприємство з обробітку земель
Сонячні панелі, каже голова громади, допомагають у роботі. Спочатку сонячну станцію встановили на міському водоканалі (станція другого підйому), за рахунок гуманітарної організації. Ця станція автономно працює з 25 квітня. Костянтин Гаврильчук додає, ще є акумулятори. Окрім цього, отримали сонячні панелі для Пунктів незламності.
"І навчальні заклади – пріоритет, щоб дітки мали змогу навчатися і взимку грітися. Тому, думаю, до кінця року, якщо все буде нормально, ми збільшимо потенціали і в укриттях ремонти робимо".
Зокрема встановили панелі у дитячому садочку №4: "Зараз чекаємо для ліцею сонячну станцію, вже погодив Кабмін і мають бути поставки. Ще встановили інверторні акумулятори у центрі позашкільної освіти. Коли взимку були блекаути – у нас басейн працював".
Голова громади додає, у них є комунальне підприємство з обробітку земель: "Тобто, ми землі не передаємо аграріям в оренду, ми обробляємо самостійно, і всі гроші йдуть до бюджету громади, відповідно".
Голова пояснює – нові договори оренди не подовжують, а передають у комунальну установу.
"Самостійно обробляємо всі ці землі, але отримуємо прибутки трошки інші. На 3 тисячі гектарів землі, яка нам платить 12%, саме все, що можна від неї отримати. Плюс тепличку побудували, вирощуємо овочі самостійні. Городина у нас своя, це зрозуміло. Для шкіл, садочків вирощуємо.
Тобто, ми вчимося працювати на землі самостійно своїми руками і приносити прибутки для громади, що найголовніше. Працюємо в усіх аспектах, плюс молодіжні простори створюємо і ряд інших речей, які корисні для наших дітей".
Голова каже, якщо не забезпечити людям комфортних умов проживання, то вони покинуть громаду.
"Наше завдання зробити все можливе, на жаль, і неможливе, щоб дітки навчалися, щоб батьки не думали переїжджати, щоб воно все працювало в нормальному форматі. Війна закінчиться, ми розуміємо, рано чи пізно нашою перемогою. Але питання, якщо зараз люди поїдуть, вони потім не повернуться. Тому максимально намагаємося включити все, що можна, в розвиток громади, незалежно від ситуації.
У нас, скажу, не краще, ніж в Сумах, не краще, ніж десь в іншій локації. Зрозуміло, що б'ють армійці РФ, але життя продовжується, і ми будуємо, і будемо будувати. Бо наша мрія – це створення найбільшого комунального підприємства в Україні, зараз по землі вже найбільше. Але мрія в тому, щоб заробляти просто гроші, відмовитись від дотацій, субвенцій, допомоги державних. Ми самі будемо будувати все, що нам потрібно. Моя ідея – це робочі місця і розвиток громади в цьому форматі".
Костянтин Гаврильчук зазначає, під час створення мінізаводу з виготовлення бруківки взяли на роботу 20 людей. Бруківку виготовляють для міста, зокрема, кладуть її на Алеї Героїв: "Плануємо ще дороги починати робити і рухатися далі. Плюс теплички, інші також робочі місця. Ну десь до 30 місць створили окремих".
Комунальне підприємство з обробітку земель створили у 2021 році.
"Я просто чекав часу, коли земля почне закінчуватися, і ми будемо її повертати. І комерційне також ми в 2021-му створили, бо було в планах на 2022-й купити перший тракторець і починати вже виконувати роботи самостійно, а не проводити тендери і наймати. Тобто, ми виграли і прибрали дві складові. Немає звинувачення з корупцією, що ми провели тендер з кимось, взяли за дорожчу ціну. Бо в нас місто маленьке, але немає великої кількості підприємців, які б могли надати відповідну послугу. Ми прибрали корупційну складову, бо ми фінансуємо комуналку з свого бюджету, і вони працюють просто на громаду чисто".
Наразі повернули 1300 га. Гаврильчук пояснює, до 2028 року планують ще забрати 3 500.
"Але це тільки ці землі. Далі в планах – це паї не під 12, а під 30% віддавати населенню. Сьогодні у нас орендна ставка – це десь 12%, близько 3-4 тис. грн за гектар. Більше аграрний сектор не вплатить. А в чому плюс комунального підприємства і громади? Якщо комунальне підприємство візьме у людей під 30%, воно заробить трошки менше прибутку, але заробить. Але в той же час воно заплатить податки, і відповідно від ПДФО з земель ми отримаємо теж ще бюджет.
Якщо аграрій візьме під 30, він втратить гроші, а я фактично зароблю і на підприємстві, і ще зверху додатково податками від ПДФО. Тобто громада виграє, навіть якщо землю ми не заберемо, але ми поставимо конкретні умови по підвищенню орендної ставки в нашій громаді. Відповідно, якщо піднімуться відповідні ставки, виграє обласний бюджет, виграє державний бюджет і бюджет громади само собою".
Голова говорить: вони єдина громада хто планує підвищувати: "Мені кажуть: "Тримайся, щоб тебе не вбили головне". Я кажу – окей, будемо працювати. Ви ж розумієте, аграрний сектор сьогодні плаче на усіх рівнях, що вони в прикордонні ледь виживають. Але коли ти їм кажеш, що якщо ви ледь виживаєте, не питання, давайте поверніть землю до нас, ми самі будемо працювати, ми тут живемо".
Гаврильчук каже – натомість люди просять пільги.
"Ну які пільги в прифронтовому регіоні? Ну це ж нонсенс. В чому момент громади? Ми не бачимо і не дивимося за основу прибуток, ми дивимося за основу підвищення рівня життя. А підвищити рівень життя якраз зможе наше комунальне підприємство більшими бойовими виплатами і, відповідно, податками до громади. І наше підприємство стане найбільшим платником податків, найголовніше отримуємо незалежність, яку має мати орган місцевого самоврядування".
У квітні прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко анонсувала, підтримку агровиробників на прифронтових і деокупованих територіях: збільшено компенсації за українську техніку, витрати на меліорацію, виплати за втрачені посіви та підтримку тваринництва.
Раніше Суспільне Суми показувало виклики посівної 2026 року.
Гаврильчук каже, завдання – забезпечити життя громади. Згадує, під час блекаутів не було води, і люди пропонували підвищити тариф, аби запустили генератори.
"Щоб запустити генератори, треба 26 тис. грн на добу, а це ж нереальні гроші. Відповідно, коли ми встановили сонячні панелі, вони вже потім забули, що така проблема була. Плюс – заміна трубопроводів і надання відповідних послуг. Плюс – укриття.
У нас сьогодні в області найкращий центр позашкільної роботи. Це визнають всі. Починаючи від робототехніки, стрільби з лука, панкратіон, боротьба, басейн. Тобто у нас сьогодні батьки можуть дітей після школи завести, і до восьмої ми працюємо кожного дня, і дітки можуть знайти себе на будь-якому гуртку і займатися".
У цій будівлі є укриття, додає голова. Зазначає, всі школи міста теж ними обладнані.
Щодо підземних шкіл, голова каже: "Ми хочемо, чесно кажучи, цю школу, але коли дивимося на наш бюджет, у нас він, на жаль, різний, бо ми втрачаємо десь податки, десь земля в п'ятикілометровій зоні, десь релокація бізнесу. А зробити укриття можна, але, перше, треба один млн грн просто на проєктну документацію. Друге, це треба ще додатково 10% на реалізацію. Якщо подивитися на проєкти колег підземної школи, це десь 56 млн. У нас просто 6 млн, власних надходжень ми не знайдемо".
У 2024 році було мінус 40 млн грн: "На зарплату не вистачало, ми ходили всі на власний рахунок. Ми плануємо з швейцарсько-українським проєктом будувати модульні будиночки, нас же відібрали на п'ять будиночків, так само будемо їх будувати".
Індивідуальне опалення, гуртожитки та робота водоканалу
За словами міського голови, ще раніше було ухвалено рішення перевести жителів громади на індивідуальне опалення.
"У нас лише два гуртожитки, що на електроенергії повністю, це велика проблема. А по наших закладах ми встановлюємо максимум генератори, і зараз хочемо панелі. Якщо у нас будуть і сонячні панелі, і генератори, в принципі, ну і газ, звичайно, або дрова, то ми зможемо і обігріти людей, і при бажанні нагодувати, і якось хоча б вижити. Бо зима, я розумію, наступна буде ще складнішою", — зазначає посадовець.
"Майже добу не було світла: ми працювали 7 годин у нічний час на акумуляторах, вдень виходило сонечко — додавало, або ми вмикали генератор. За дві години генератор паралельно давав воду і заряджав акумулятори. Потім вимикали генератор і знову 7 годин на акумуляторах. Тобто, якщо воно буде працювати в комплекті — це класна ідея. Ми — друга юридична особа в області, де водоканал є активним споживачем: виробляємо електроенергію для своїх потреб і додатково продаємо в мережу, підтримуючи енергосистему області", — розповідає голова громади.
Складна логістика та вивезення збіжжя
Через безпекову ситуацію на прикордонні виникають значні логістичні проблеми.
"Щоб ми поховали нашого бійця, його везуть лише до Конотопа. З Конотопа ми маємо забирати тіло і їхати до себе самостійно, бо ми з логістичних питань закриті. Я озвучував це ще півтора року тому: всі, хто виграє тендери на поставку матеріалів чи оснащення, не їдуть до нас, вони бояться. Або гилять ціну, або просто відмовляються", — каже Костянтин Гаврильчук.
Незважаючи на логістичні складнощі, громада продовжує обробляти землю. Міська рада закуповує послуги посівної кампанії фактично "в борг", без вкладення бюджетних коштів на початковому етапі. Після збору врожаю розраховуються, а вирощене збіжжя продають, залишаючи прибуток у громаді. У планах влади — будівництво власного комунального елеватора.
Евакуація, модульні ФАПи та розподіл гуманітарки
До складу громади входить місто Путивль (близько 14,5 тисяч населення) та 55 сіл (до 5 тисяч жителів загалом). П'ятикілометрова зона від кордону повністю евакуйована.
"Зараз і 10-кілометрова зона з проблематикою. Теж бомблять, частково людей ми евакуювали самостійно. Загальнообов'язкової евакуації немає, але ми пропонуємо можливості, ресурси і сили, щоб допомогти виїхати", — зазначає голова.
Після підриву понтонного мосту ускладнився доїзд до деяких населених пунктів, зокрема до села Зінове, розташованого за 12-15 км від кордону та за 10 км від Путивля. Маршрутки туди більше не їздять. У цьому старостаті проживає 511 людей (з них 287 — у самому Зіновому).
"Аби люди змогли отримати медичні послуги, ми встановили модульний ФАП — фактично амбулаторію, дякуючи волонтерам. У нас 14 ФАПів загалом, але це старі будиночки", — розповідає посадовець.
Для ліквідації наслідків обстрілів у громаді функціонують чотири добровільні пожежні дружиниПожежно-рятувальний підрозділ., для яких отримали пожежну машину з Німеччини. Також місцева влада розподіляє гуманітарну допомогу через штаб при міськраді.
"Першочергово ми забезпечуємо людей по мірі віддаленості від кордону, бо доїхати туди-назад проблематично. Якщо буває, що відсутнє світло, ми передаємо туди конкретні генератори, щоб люди могли хоча б накачати собі води. Плюс по показниках минулого року, коли давали паливну деревину або виплати, ми в районі були першими по кількості забезпечених людей", — підсумовує Костянтин Гаврильчук.
Власне виробництво бруківки
Міський голова зазначає, що громада має власне виробництво бруківки (до двох тисяч квадратних метрів на місяць), для якого використовують пісок із місцевих надр. Покриття кладуть там, де його раніше не було: на Алеї Героїв, облаштовують доступи до лікарні.
Також міська влада безкоштовно надає мешканцям багатоповерхівок бруківку, поребрики та пісок, а люди самостійно оплачують роботу майстрів і цемент. За словами голови громади, це дозволяє спільно з мешканцями розбудовувати інфраструктуру навіть в умовах прикордоння.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
