Активна фаза російсько-української війни може завершитися замороженням конфлікту, однак для Сумщини це не означатиме повернення до довоєнного життя. Про перспективи завершення війни, майбутнє прикордоння та можливі зміни для громад в інтерв'ю Суспільному розповів керівник експертної групи Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко.
Я думаю, чим ближче буде заморозка конфлікту, тим більше буде жорстокості з обох сторін. Це показує історичний досвід. У 1943 році Вермахт, відступаючи, плюндрував і вбивав. У 1945 році Гітлер бив по Лондону ракетами Фау-2 — зброєю помсти, як він її називав, — а союзники, наприклад, лише в Дрездені за один день бомбардування знищили 60 тисяч мирних людей. Тобто обидві сторони відзначалися великою жорстокістю.
Те саме можна сказати про Хіросіму й Нагасакі, війну в Афганістані та Ірано-іракську війну. Усі великі війни показують, що чим далі, тим більшою стає жорстокість.
І що ми бачимо зараз? Якщо спочатку противник бив по вузлах критичної інфраструктури, енергетичних, військових і логістичних об'єктах, то зараз вони б'ють по заправках і житлових кварталах. Треба розуміти, що так буде й далі. Таких ударів стане більше. До цього треба готуватися. Не панікувати, звичайно, але розуміти, що їх дуже дратують наші удари, і вони не можуть відповісти симетрично.
У нас, власне, і немає стільки нафтопереробних заводів. У нас весь бензин привозний. І вони будуть шукати відповідні цілі, щоб було боляче нам, і щоб диміло, горіло.
От прилетіло на заправку — на пів Сум видно чорний їдкий дим. Саме такого ефекту вони й прагнуть. І так само Російська Федерація намагатиметься робити удари по нас болючішими. Тому — школи, лікарні, заправки, житлові квартали.
І, власне, зараз ми розуміємо, що російська сторона стоїть перед вибором. У них 18–20 вересня вибори. До виборів вони не можуть оголосити мобілізацію, тому що це непопулярне рішення. І зараз, я думаю, у них ідуть постійні наради: чи після 20-го продовжувати війну, чи фактично входити ще в одну зимову кампанію.
Будь-яка кампанія, як і раніше у війні, поділяється на весняно-літню та осінньо-зимову. Одна тактика, коли є «зеленка», інша — коли дерева голі й видно далі. Це змінює тактику. Одна справа — воювати взимку, інша — влітку. Найважчі місяці для будь-якого військового — листопад і березень. У листопаді різко холодає, а наприкінці зими, коли накопичується втома, знову дуже некомфортно.
Самі помітьте: найпесимістичніші настрої в українців завжди припадають десь на березень. Саме тоді здається, що все пропало. Але потім зацвітають квіточки, приходить літо, і ми знову сповнені оптимізму. Ми ще б'ємо ворога і радіємо успіхам наших дронщиків, що в них усе горить.
Наскільки Ви вірите в те, що все, що відбувається на Сумщині, — це початок завершення війни?
Путін зараз на роздоріжжі. Вони вибирають, чи продовжувати війну, чи ні. І для росіян немає гарного варіанту. Є або поганий, або дуже поганий. Поганий — це виходити з війни.
Але без повернення територій санкції ніхто не відмінить. А ще треба демобілізувати 700–800 тисяч солдатів. Вони звикли до високих зарплат, а вдома таких грошей уже не зароблять. Перехід від економіки війни до економіки мирного часу для Росії теж буде дуже важким.
Але не вийти з війни — ще гірше. Якщо впаде ціна на нафту, у них із 25 ключових галузей 23 уже працюють у мінус. Будівництво, вугледобування, металургія, сільське господарство — усе в мінусах. І зрозуміло, що легше не буде, ми ж будемо бити далі.
Але треба розуміти, що ключова дата — 18–20 вересня — це у них триденні вибори в Думу. Це своєрідний екватор. У Росії 68% респондентів кажуть, що вони за заморозку конфлікту по лінії зіткнення.
Тобто є такий варіант. І ми його побачимо, якщо, умовно, на початку вересня або ще в серпні почнеться переговорний процес.
Якщо перемовини не почнуться на початку вересня — це для нас сигнал, що Путін вирішив заходити в зимову війну. Значить, воювати будемо щонайменше до березня-квітня.
Я не підтримую тих експертів, які кажуть, що Путін ще буде 10 років воювати. Ні, не буде. Він просто не витягне війну такої інтенсивності так довго. Максимум, якщо не до осені, то змушений буде припиняти навесні. Але у нього є сподівання, що якщо не добив цієї зими, то доб'є наступної.
Ми пережили, мабуть, найстрашнішу зиму з часів Другої світової війни. По 16 годин не було світла. Було дуже важко. Ну що ж, доведеться пережити ще одну таку зиму. З листопада по березень буде дуже важко. Але очевидно, що він нас не зламає. І тоді йому доведеться навесні приймати те рішення, яке він відкладає досі.
Є таке поняття в науці, у фінансистів і економістів — ефект Конкорда. Це коли людина продовжує вкладати ресурси у збитковий проєкт лише тому, що в нього вже занадто багато вкладено. Важко визнати, що все було даремно. Саме в такій пастці зараз опинився Путін. Він хотів усю Україну, а тепер йому майже нічого не дістається.
Йому треба було виходити з війни ще минулої весни. Не цієї, а ще у 2025 році. А зараз, коли їх б'ють, коли все горить в Росії, це вже важко подати як перемогу. Ніхто ж не скаже: «Дякую, Володимире Володимировичу, у нас бензину немає, кілометрові черги, але це побєда». Тому Путін і потрапив у цю пастку.
Вибухи в Москві — це початок кінця?
Я би не став робити великого оптимізму. Треба готуватися до гіршого. Що війна буде ще до весни. Навряд чи вона буде довше, тому що, ну, точно нічим буде Путіну воювати.
Багато експертів політичних говорять про те, що в усі війни війна починалася в Криму і в Криму завершувалася. Це так?
Це тільки Кримська війна так закінчилася. Тоді в Кримській війні проти Російської імперії воювали союзницькі війська — П'ємонт, Британія, Франція і Туреччина, чотири країни проти Російської імперії.
І, так, вони взяли Севастополь, і на цьому війна закінчилася. Тому що російський цар помер якраз. Війну починав ще Микола І, а закінчував Олександр ІІ. Тобто в нашому випадку таке може бути.
Чи можемо ми дочекатися, що не стане цього Кримського мосту?
Кримського мосту можемо, але з логістикою стане ще гірше. Чи може це змусити путіна до заморозки? Так, це може змусити.
Тому що в Криму живе понад 2 мільйони людей. Частина з них, ще під матрацом, мають наші паспорти. І зрозуміло, що ми ж їх не будемо голодом морити.
Путіну то все одно. Але він не каже, що давайте для того, щоб врятувати життя людей, здамо Крим. Такого він не скаже точно.
Я ще раз наголошую: очікування, що ворог кине Крим — дуже оптимістичні.
Ви більше схиляєтеся до того, що замороження конфлікту активної фази війни близько? Чи все ж таки на це також не варто сподіватися?
Скажімо так, мирної угоди з РФ не буде. Тому що і в них, і в нас у Конституції написано, що Крим наш. У них — російською, у нас — українською. Тому буде саме заморозка конфлікту.
Але нічого, багато країн із таким перемир'ям живуть. Банальний приклад — дві Кореї. Є й інші.
Уже понад 50 років країна НАТО Туреччина окупує північну частину Кіпру — країни Євросоюзу. Конфлікт заморожений, працює місія ООН, а перемовини тривають досі.
Є й Фолклендський конфлікт між Британією та Аргентиною, який тягнеться з 1982 року. Але це не завадило збірній Аргентини приїхати на Олімпіаду в Лондон і не заважає цим країнам грати між собою у футбол.
Є світова практика, коли конфлікт заморожується, а переговори тривають десятиліттями. Ми й далі вважатимемо Крим і Донбас українськими, Росія — своїми. Де-факто ці території може контролювати окупант.
Ми можемо вступити і до Європейського Союзу, і до НАТО, маючи частину території під окупацією. Якщо заморозка буде, то тільки така. Жодних мирних угод із Росією ще довго не буде. І нашого посольства в Москві теж.
А що чекати ж таки Сумщині?
А Сумщині треба чекати, що якщо буде заморозка конфлікту, восени чи вже навесні, то край залишиться прикордонням. Мордор ніхто не відміняв. Тут буде багато військових, триватиме розмінування і відновлення територій.
Деякі громади, можливо, перестануть існувати в нинішньому вигляді. Дуже прикро це звучить, але Хотінь, Юнаківка, Миропілля — можливо, там будуть не громади, а військові адміністрації. Чи доцільно там проводити вибори, ми не знаємо. Ми якраз хочемо обговорити, які потрібні адміністративні зміни, які громади варто об'єднувати, а де, можливо, залишаться лише військові адміністрації.
Але так чи інакше частина населення не повернеться в Україну. І одна з найбільших післявоєнних проблем — демографічна. Через покоління у нас може бути один працюючий на двох пенсіонерів. Як ми будемо це вивозити, що буде з економікою — хто знає. Тож гарних новин на найближчі 20 років у мене, на жаль, немає.
Чи може ситуація з позбавленням президента України польської державної відзнаки вплинути на відносини України з Польщею та Європою? Це поганий сигнал?
Це поганий знак. Це позначиться на наших стосунках із Польщею, а також на співпраці наших громад із громадами-побратимами в Польщі, зокрема в Люблінському воєводстві.
Але ми повинні розуміти, що ця істерія нагнітається політиками. З одного боку — Навроцьким. Чому? Тому що політтехнологи зрозуміли: найкраще продаються емоції. Якщо не можеш продати любов, то продавай ненависть. Це теж дуже сильна емоція.
Наша війна це показала. Ударять по Сумах — нам додають не стільки страху, скільки ненависті. І зараз Навроцький хоче виграти наступні парламентські вибори в Польщі, шукаючи ворогів.
Але, будемо відвертими, те саме робить і Зеленський, коли говорить, що Польща недостатньо допомагає чи хоче вчити нас історії. Це дзеркальна ситуація. Чому? Бо емоції живлять рейтинги і Зеленського, і Навроцького.
Тобто ця ситуація надумана, придумана політиками й продається людям. Це як у моєму дитинстві: п'ятий «А» б'є наших, і ми готові були битися з п'ятим «А» до крові. За що? Бо наших б'ють.
Зеленський це теж зрозумів, коли після суперечки з Трампом в Овальному кабінеті його рейтинг знову пішов угору. Українці вирішили: ми можемо критикувати свого президента, можемо його не любити, але Трамп такого права не має. Ненависть до президента України — це українське право, а не американське. Ставтеся до нього з повагою.
Війна так чи інакше закінчиться. Я готовий сперечатися, що ще рік вона не триватиме.
Ця війна не може тривати довго. Ми, як у боксерському поєдинку, вже у 12-му раунді — і ми, і росіяни. Залишилося тільки дочекатися, чию руку підніме рефері. Підняття рук, мабуть, не буде. Нас же заморозить. Але рефері все одно буде.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
