Державна екологічна інспекція у Сумській області обрахувала збитки, завдані екології трьох прикордонних громад через війну: Миропільської, Хотінської та Юнаківської. Про суми та масштаби засмічення в ефірі "Українське радіо — Суми" розповіла речниця Держекоінспекції Наталія Новак.
Як рахували збитки
За словами Наталії Новак, до прикордонних територій інспектори фізично виїхати не можуть — там тривають активні бойові дії. Тому в березні 2026 року відбулася нарада з керівництвом громад Сумського району, на якій вирішили, що місцева влада сама надає наявні дані про засмічення та руйнування.
"Ми просили не лише площу засмічень, характер засмічень, а й такі специфічні дані, як грошова оцінка землі. Грошова оцінка квадратного метра в одному населеному пункті може значно відрізнятися від оцінки в іншому", — пояснює речниця.
Повну інформацію надали три громади.

Засмічення на 388 млрд грн у 24 населених пунктах
Загалом обраховано засмічення 24 населених пунктів на площі майже 4 тис. га.
"За нашими розрахунками, держава зазнала збитків унаслідок засмічення цієї площі на суму понад 388 млрд грн. Це лише за засмічення землі. Показники засмічення часто можуть супроводжуватися і забрудненням. Але щоб довести саме забруднення, нам потрібно відібрати проби ґрунту", — каже Наталія Новак.

За її словами, ця сума — левова частка від усіх обрахованих збитків в області за час війни — виключно через забруднення повітря, водних ресурсів та природозаповідних територій.
Збитки по громадах
Миропільська громада — шість населених пунктів (Велика і Мала Рибиці, Великий Прикіл, Запсілля, Миропілля, Олександрія). Площа засмічення перевищує 1 тис. га, збитки — майже 55 млрд грн.
Хотінська громада — 12 населених пунктів (Андріївка, Біловоди, Веселівка, Водолаги, Володимирівка, Журавка, Кіндратівка, Костянтинівка, Новокостянтинівка, Новомиколаївка, Олексіївка і Степне). Площа засмічення — 1,8 тис. га, збитки — 180 млрд грн.
Юнаківська громада — шість сіл (Басівка, Варачине, Локня, Новеньке, Юнаківка, Яблунівка). Площа засмічення — 1,1 тис. га, збитки — понад 153,5 млрд грн.

Що саме засмічує землю
Значну частку засмічення складають відходи руйнування будівель і споруд
"По прикордонню ми бачимо руїну. Там наразі більшість будівель і споруд не підлягає відбудові", — розповідає Наталія Новак.
Вона додає, що серед будівельної суміші часто трапляється азбестовий матеріал — шифер, токсичний для довкілля і людей.

Чи придатні засмічені території для життя
На запитання про перспективи повернення мешканців речниця Держекоінспекції зазначає, що, окрім засмічення, території ще й заміновані.
"Будівельні відходи можна прибрати. Можна відібрати проби ґрунту, знезаразити його. Відібрати підземні води, які також можуть бути засміченими. Бо вибухові речовини, якесь ракетне паливо, містять великий перелік отруйних речовин. Але ж там уже вся територія замінована. Особисто моя думка, навіть якщо завтра буде оголошено про перемогу України, то життя на прикордонні наступні роки не буде відновлено".

Розрахунки — доказова база у міжнародних судах
Наталія Новак зазначає: усі дані фіксуються не просто для оцінки масштабу збитків, а як доказова база.
"Кожен розрахунок збитків по збройній агресії Російської Федерації проти нас передається, узагальнюється… Ці всі розрахунки рано чи пізно стануть доказовою базою в міжнародних судах", — пояснює речниця Держекоінспекції.

Інспекція продовжує збір даних у Білопільській та Краснопільській громадах. Загальна сума екологічних збитків Сумщині з початку повномасштабного вторгнення вже перевищила 419 млрд грн.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
