Перейти до основного змісту
У німецькому Бад-Емсі, де підписали указ про заборону української мови, зачитали твір сумчанина

У німецькому Бад-Емсі, де підписали указ про заборону української мови, зачитали твір сумчанина

У німецькому місті Бад-Емс відзначили 150-річчя Емського указу. Тут у 1876 році цар Олександр II підписав документ, який забороняв українську мову в публічному просторі, школах і театрах. 30 травня тут зачитали твір учня з Конотопа на Сумщині Івана Веретенника.

Про це повідомила доцентка кафедри журналістки та філології Сумського державного університету Алла Ярова.

У німецькому Бад-Емсі, де підписали указ про заборону української мови, зачитали твір сумчанина
Українці в Німеччині. Алла Ярова

"Місто наповнилося українцями, які приїхали з усіх куточків Німеччини. Вони були вбрані у вишиванки, вони говорили українською. І це з погляду емського указу було фактично торжество української ідеї", — каже представниця кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова.

Науковиця представляла на пікніку кафедру журналістики та філології СумДУ і привезла переможну роботу фестивалю шкільних видань "Медіасвіт веде у Всесвіт". Есе "Чому мова має значення?" учня 10-го класу Конотопського ліцею "Лідер" Івана Веретинника, який пише для шкільної газети "Інтерсвіт".

Сам Іван не зміг приїхати, тому його роботу зачитали діти, які перебувають у вимушеній еміграції в Німеччині. В есе він розповідає, що виріс у Хуторі-Михайлівському — за 7 кілометрів від кордону з Росією. Події 2022 року змусили його переосмислити своє ставлення до мови.

"Українська мова, ну, для мене особисто тоді здавалася таким чимось офіційним, красивим, але таким чужим. І от уже після початку повномасштабного вторгнення у 22-му році, моє ставлення до української мови стало змінюватися. Я почав глибше усвідомлювати, що мова — це ціла пам'ять, це ціла культура, це ціла історія нашого народу. І головне, що це — самоідентифікація. І коли країна переживає війну, то кожне слово набуває зовсім іншої ваги", — розповів Суспільному Іван.

У своєму есе Іван пише: "Для мене особисто ця мова — це і щит, і кордон моєї культури, моєї ідентичності". Реакція аудиторії здивувала Аллу Ярову.

"Текст Івана так повернув хід пікніку, що люди почали говорити — вони впізнали свої історії. Вони казали: українське слово завжди жило в душі, в думках. Єдине, що публічний простір, у який ми виходили, він говорив інакше", — розповідає вона.

У німецькому Бад-Емсі, де підписали указ про заборону української мови, зачитали твір сумчанина
Українці в Німеччині. Алла Ярова

Фестиваль "Медіасвіт веде у Всесвіт" проводить кафедра журналістики та філології СумДУ вже кілька років поспіль. За словами Ярової, її мета — мотивувати молодих журналістів розкривати цю тему через особистий і місцевий матеріал.

"Приклад Івана якраз і показує, що це такий ліфт, коридор — говорити з європейською аудиторією чи з європейським читачем, слухачем", — додала Алла Ярова.

Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp

Дивіться нас у YouTube та TikTok

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook

Підписуйтеся на наш Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок