Перейти до основного змісту
"Ми ж один народ". Історик пояснив, навіщо РФ розкидає пропагандистські листівки з дронів на Сумщині

"Ми ж один народ". Історик пояснив, навіщо РФ розкидає пропагандистські листівки з дронів на Сумщині

Історик і політолог Євген Мурза
Історик і політолог Євген Мурза. Суспільне Суми

Російські пропагандисти використовують тему Другої світової війни та міф про "братні народи" як інструмент сучасної війни проти України. Так прокоментував історик і політолог Євген Мурза листівки, які російські військові розкидали з безпілотників на прикордонних територіях Сумщини та в Сумах.

Зранку 7 травня російські безпілотники розкидали в різних частинах Сум фейкові двохсоткупюрові гроші. На них є QR-коди, за якими в поліції радять не переходити.

Історик пояснив, навіщо РФ розкидає пропагандистські листівки з дронів на Сумщині
Листівки, які російський дрон скинув над Сумами. Читачі Суспільного

На листівках — радянська символіка та тексти про "дідів, які були братами в окопах" і "пам’ять, яку не розділити". За словами Євгена Мурзи, такі меседжі є частиною російської пропаганди, спрямованої на нав’язування українцям ідеї "єдиного народу" та виправдовування війни проти України. Євген Мурза говорить: такі листівки варто розглядати не через історичну призму, а як політтехнологічний інструмент:

"Це звичайна пропаганда. Вона ведеться для того, щоб українці перестали боротися, перестали вірити в Україну і знову сказали: «А ми ж один народ»", — зазначив він.

За словами Мурзи, теза про нібито "братні народи" є продовженням багаторічної російської ідеологічної конструкції. Спочатку, каже історик, Росія просувала концепцію "одного народу", згодом — "братніх народів", а нині використовує ці наративи для виправдання агресії. Також він звернув увагу на російську риторику про "денацифікацію", яку російські пропагандисти використовували на початку повномасштабного вторгнення.

"Денацифікація — це деукраїнізація. Очевидно, що ніяких нацистів як державної влади в Україні немає. Йдеться саме про спробу знищити українську ідентичність", — пояснив Мурза.
Історик пояснив, навіщо РФ розкидає пропагандистські листівки з дронів на Сумщині
Фейкові гроші, які російський дрон скинув над Сумами. Читачі Суспільного

Історик також прокоментував роль 9 травня у сучасній російській державній ідеології. На його думку, у Росії ця дата перетворилася з дня пам’яті на культ.

"Це вже культ, а не свято. Схоже на якийсь Гелловін. Дітей переодягають у військову форму, вдягають їм пілотки. Після Другої світової війни такого святкування не було: люди пам’ятали реальну ціну війни. В 14-му році, з початком війни Росії проти України, що в Україні заборонили? Салюти. Чому? Той, хто не чув війни, не міг зрозуміти. Зараз ми прекрасно це розуміємо. От щось десь стрельне, бахне — і ти вже думаєш: це вибух чи що? Грім інколи гримить — і ти думаєш, що це щось вороже, десь якийсь вибух. У перші десятиліття після Другої світової війни суспільство ще надто добре пам’ятало ціну війни — мільйони смертей і зруйновані міста. Тому 9 травня не мало такого культу, як зараз. Пізніше навколо цієї дати почали формувати державну ідеологію, яка мала виправдовувати політичні рішення та дії влади".

Мурза нагадав, що масове святкування 9 травня відновили вже за часів Леоніда Брежнєва. На його думку, сучасна російська влада використовує тему перемоги у Другій світовій війні як основу державної пропаганди та виправдання нинішньої війни. Історик також назвав суперечливими заяви російської влади про "братерство" з українцями на тлі щоденних обстрілів українських міст.

"Якщо ми їм «браття», то чому вони скидають бомби? На п’ятому році великої війни говорити про «братів в окопах» і одночасно атакувати Україну — це цинічно", — зазначив він.

За словами Євгена Мурзи, розкидання листівок із безпілотників навряд чи має реальний вплив на українське суспільство, однак залишається частиною російської інформаційної кампанії.

Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp

Дивіться нас у YouTube та TikTok

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook

Підписуйтеся на наш Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок