У Свеській громаді на Шосткинщині соціальні працівниці щодня допомагають самотнім і маломобільним людям. Приносять продукти, воду, дрова, допомагають із ліками та просто підтримують розмовою. Для багатьох літніх жителів вони — єдина опора, розповіла Суспільному директорка територіального центру соціального обслуговування Ніна Іваненко. Як працює ця служба і чим живуть її підопічні — у матеріалі Суспільного.
Список покупок для 94-річної Антоніни Калош – це план покупок на день для її соціальної робітниці. Попри вік, каже пані Антоніна, намагається триматися бадьоро та господарство стає дедалі важчою ношею.
Людмила — соціальна робітниця їй і за кур’єра, і за господиню, каже жінка. Вона приносить продукти, розібратися з ліками та підмітає у хаті. І розвішування білизни для неї є суттєвою підтримкою.
"Сама стіраю, сама на машині. А Люда прийшла, допомогла повісити мені. І допомагає, хліба принесе, що загадаю, принесе. Город є в мене. Хочеться ж і грядочку посадить, цибульку саджу, огурчика, щоб для себе було, щоб закатать було щось. Піду ж у погреб — і є в мене все", — розповіла Антоніна Калош.
Людмила Ключища доглядає за пані Антоніною останні вісім років. Загалом у неї – десять підопічних. Її робочий день, каже, – це кілометри сільських доріг, які вона долає за будь-якої погоди.
"Є ще у кінці села, маршрут соціального робітника непередбачуваний кожен день. Із точки А до точки Б по пів години тільки в один кінець. Ношу дрова, воду, продукти, прибирання і що попросять: розказати новини, газету почитати можуть попросити. Можуть попросити розібратися в телефоні. Нововведення, допомогу оформляти вони дуже в нас люблять", — розповіла пані Людмила.
Колега Людмили Неля Чернушек доглядає за одинадцятьма людьми, більшість із яких – жінки. Принести води, розпалити в печі, приготувати обід – це звичайний робочий день, каже жінка.
"Спілкування — це найголовніше. Вони хочуть знати всі проблеми нашого села, всі новини, хто помер, хто народився, десь що там. Учора в нас, наприклад, була пожежа. Сьогодні приходжу вони кажуть, що там, як там. Це все треба знати і все треба розказати своїм підопічним", — поділилася соцпрацівниця Неля Чернушек.
Чекають на пані Нелю і в родині Товстух. Для подружжя соцпрацівниця стала рідною людиною, каже пан Микола: "Посиділи, погомоніли, нам головне спілкування".
Нещодавно громада отримала спеціалізоване авто від благодійників, що полегшить логістику, розповідає директорка територіального центру соціального обслуговування.
"На зараз у нас є загальна потреба підвозити людей до лікарні, бо є така категорія людей, які потребують раз, два на місяць відвідувати лікарню, обстежуватися, отримувати консультацію лікарів, отримувати ліки", — говорить Ніна Іваненко.
В Орлівці наразі працює 10 соціальних робітниць, які обслуговують понад сотню людей – здебільшого це самотні та маломобільні жителі, додає Ніна Іваненко.
"Люди не звільняються, проявляють стійкість, мужність і вони знають, що завдяки їхній праці люди живуть, тримаються і підтримують одне одного", — додала Ніна Іваненко.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
