Богдан на псевдо “Ліцеїст” – оператор дронів 15 мобільного прикордонного загону “Сталевий кордон”. У службі – з 2019 року. На початку повномасштабної війни був на півдні, але згодом добровільно перевівся туди, де, каже, потрібен найбільше.
Понад рік Богдан працює з FPV-квадрокоптерами, зокрема на оптоволокні – це технологія, яка дозволяє зберігати стабільний зв’язок попри засоби радіоелектронної боротьби. Він працює по позиціях противника в лісистій місцевості, прикриваючи українську піхоту.
В інтерв’ю Суспільному “Ліцеїст” розповів, як навчився керувати бойовими дронами, чим оптоволоконні FPV-квадрокоптери відрізняються від радіокерованих, як змінюється війна в повітрі і що допомагає йому триматися на службі, коли вдома чекають дружина і маленька донька.
“З початку війни я проходив службу в 25-му прикордонному. Там просто жив десь рік. Потім зрозумів, що просто сидіти в Одеській області не мені не цікаво. Хотілося двіжу. Тому я перевівся в 15-й прикордонний загін. Мене зацікавило FPV, перший виліт був взагалі невдалий. Я на підльоті до лісу просто зачепився за дуже маленьку гілочку і просто впав. А на третьому-четвертому вильоті вже зрозумів, що таке дрон, як ним керувати, що взагалі воно таке. І потім усе краще і краще. Почав вражати п*дарів. Взагалі, щоб навчитися – потрібно просто бажання. Навички згодом до тебе прийдуть і розуміння також”
Богдан каже, в FPV найважливіше камера. Адже ним керують від першої особи. Пояснює, тоді пілот сидить у закритій позиції і керує ним, як у відеогрі, і бачить все.
“Ліцеїст” розповідає: є кілька видів FPV.
“Це «очі», ударні дрони та бомбери. Бомбери – це як скидачі, тобто на них чіпляється бойова головка. Там залежить від самого бомбера, яку розвідпідйомність він може брати. Ударні дрони – це “Камікадзе”, тобто в один кінець. А бомбери – це коли він підлітає, скидує і вертається, знову бере бойову частину і далі літає на ту ціль, поки не вразить. Я взагалі оператор на оптоволокні. Є нюанси по батареї. Вона взимку дуже швидко втрачає свої ресурси. Але все одно, як я казав, якщо не з першого, не з другого, то з третього разу ми долітаємо, вражаємо цілі, є відеопідтвердження. П*дарам не дуже подобаються наші Укртелекомівські проводження до їхнього бліндажа, але ми їх сюди не кликали”, – пояснює боєць.
Богдан каже, що працює по будь-яких цілях: як по піхоті, так і по техніці: “Взагалі від укриття до техніки – усе вражаємо, все робимо, щоб нашій піхоті було легше перебувати на позиціях”.
Додає, FPV реагує на будь-який рух.
“Якщо ми літаємо вночі, то на світло фар. А якщо вдень, також на рух. Був приклад. П*дар стояв біля дерева, це було в лісі, я його взагалі не бачив, як тільки він трішечки поворухнувся, то я його вразив. Я роблю вигляд, що не бачу його. Але полюю за ним, поки він або взагалі не зупиниться, або він намагатиметься замаскуватись, притулитися до землі, злитись із довкіллям. І потроху, потроху підлітаю до нього і вражаю. Вражаю в дуже і дуже цікаві місця, щоб їх потім не те, що не знайшли, навіть не впізнали. Якщо по моїх підрахунках моїм, то десь 18 вражених особового складу. На жаль, тільки 18. Але я знаю, у мене є стимул, потрібно набити 100 п*дарів і буде якась «плюшка»".
Оператор каже: зазвичай літає в лісовій місцевості – залітає 10-15 дюймовими дронами в ліс. Далі на підльоті на точку його корегують. Пригадує один із вильотів.
“Коли летіли по тих координатах, це потрібно було залетіти до КСП їхнього, я по тій дорозі полетів і натрапив на ангар, залетів поближче. Там було дуже маленьке таке віконечко, я в нього побачив, що якась техніка стоїть. Залетіти через те віконечко не зміг, бо злетів тоді 13-дюймовим дроном, такий дуже габаритний дрон, то я знайшов віконечко через дах, туди залетів і вразив квадроцикл. А потім ще долетів і добив його, щоб взагалі ніяк його не відремонтувати”, – говорить оператор.
Каже, РЕБом дрон ніяк не заглушити: “Мені байдуже на горизонт, на радіосигнали. Я просто взлетів і полетів. Усе залежить від намотки катушки. Тобто є від 10 км до 30 км. Цей кілометраж я повинен ефективно використати”.
Богдан говорить, “оптикою” набагато краще керувати, адже там немає ніяких нюансів із відео.
“Якщо з радіо, в тебе радіогоризонт може трішки погіршуватись і картинка дуже падає, тобто «сніжить» . Намагаєшся підняти його вище, уже втрачаєш час, то «оптиці» байдуже. Ти зафіксував ціль очима – і просто потроху-потроху до неї підлітаєш і вражаєш. Ті хлопці, які програмують та виробляють дрони на оптоволокні, їм великий респект. Тим дронам, якими я користуюсь на позиції, – вони дуже-дуже прикольні”
Оператор пояснює, українські дрони якісні, та не потрібно забувати, що Росія теж не відстає.
“Їм аби нашкодити нам. Я, дивлячись на те, як вони працюють по населеному пункту, по тих, хто взагалі не відноситься до армії, то мені здається, їм байдуже по чому працювати. Будь то військовий, будь то цивільний, їм байдуже. Розумію, чому вони тут з'явилися, щоб трішки зекономити ракетні боєприпаси. Бо FPV набагато ефективніше, мені здається, вразити. Піднімається, напевно, якийсь ретранслятор, крило і тим самим вражають, долітають до Сумщини. Якщо казати від оператора на оптоволокні, то в них оптика дозволяє. Вони дуже крутять великі кілометражі. Це можуть бути навіть 50 км”
“Якщо я почув би дрон, бувши цивільним, то, напевно, я стояв би та знімав на телефон. А потім показував би друзям. Але я наразі військовослужбовець, розумію, що так не потрібно робити”, – пояснює оператор.
Гоговорить: краще спробувати сховатися та максимально сховати свій силует. Якщо людина чує його дуже далеко, то ще є шанси.
“Якщо сидить п*дар-пілот в окулярах з пультом і він зацікавлений тебе вразити, то від нього нікуди не сховатися. Якщо немає де сховатися, то він тебе все одно вразить, йому байдуже. Він тебе відпрацює, бо в нього просто банально сіла батарея. І все”, – пояснює Богдан.
Як оператор FPV Богдан радить не ходити в навушниках, адже потрібно слухати, що відбувається навколо.
“Взагалі це радіокерований дрон, але за потреби його можна переробити під оптоволокно. Камера має лівий і правий промінь, також є задній лівий і правий. Батарея і стек — це серце дрона. Саме завдяки йому здійснюється керування та передається відеосигнал. Від нижньої плати йде сигнал на VTX, завдяки чому ми все бачимо".
Богдан після дев'ятого класу вчився в Одеському військовому ліцеї два роки і пояснює свою мотивацію служити.
“Там командири так нас навчили: якщо ти прийняв присягу, то ти вже військовослужбовець, маєш віддаватися країні повністю. Ще є сім'я, маленька донька та дружина. Найочікуваніше – це коли тобі кажуть, що в тебе відпустка, і ти летиш по свій відпускний квиток, щоб поскоріше побачити родину”.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
