Від початку повномасштабного вторгнення у Недригайлівській територіальній громаді знайшли прихисток близько 1400 вимушених переселенців, серед яких майже 400 дітей, — розповіла начальниця відділу соціальної політики та ветеранів Недригайлівської селищної ради Леніна Волошко. Переселенці отримують підтримку від місцевої влади та волонтерів. Як саме допомагає громада — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
"Там на той час було небезпечно. Туди постійно залітали літаки. Ми з дітьми переховувалися у глухій стіні. А сюди приїхали, бо тут було спокійніше", — так про життя в Охтирці згадує переселенка Лідія Максименко. Два роки з родиною жінка мешкає на Недригайлівщині.
"Тут прийняли нас гарно, я працевлаштувалася. Там я також працювала в садочку, але він був зруйнований. Житло в нас доволі непогане. Ми сплачуємо тільки комунальні. Ми проживаємо з дітками, усім вони забезпечені. Тут нам надають і путівки, і різноманітну допомогу. Дітей у мене троє: старший син воює, а двоє — навчаються у школі", — говорить пані Лідія.
Жінка каже: війна наздогнала родину і тут. Улітку минулого року неподалік їхнього будинку сталося влучання: "До нас о 12-й ночі прилетів шахед, то ми з жахом із дітьми тікали до річки на леваду. І ховалися за деревами, не знали, як вберегти дітей і як самим зберегтися. Це було вночі, ми тільки лягали спати. Ми в чому були, в тому й вибігли. Навіть документи забули взяти. Була пожежа в сусідньому будинку, через деякий час приїхали пожежники. Ми не відходили від свого будинку, бо знали, якщо ми не будемо поруч, щоб пожежа не перекинулася на наш будинок і щоб те майно, що залишилося в нас, не згоріло"
Пані Лідія розповідає, що після обстрілу місцеві жителі всіляко підтримували її родину: "Усе це ми вже відбудували. Допомогли нам усі, хто тільки міг. І донині ми проживаємо в будинку та вдячні цим людям, які тут нас підтримують".
Нині на території Недригайлівської громади проживає близько 1400 переселенців, переважно з прикордоння, — розповідає начальниця відділу соціальної політики та ветеранів селищної ради Леніна Волошко.
"На початок повномасштабного вторгнення у громаді було 13 тисяч 235 жителів громади. Нині — 12 тисяч 369. ВПО — 1400 (109 сімей, зокрема 397 дітей). Здебільшого вони проживають у своїх знайомих, родичів. Також багато людей орендує житло. І близько 30 домогосподарств, які вони купили і проживають, як у власному житлі", — зазначила пані Леніна.
За словами Леніни Волошко, окремої програми підтримки переселенців в громаді наразі немає, однак допомогу надають у межах загальної соціальної програми: "У нас є програма соціального захисту – селищна програма, в якій є розділ — підтримка ВПО. Ми їм надаємо допомогу на рівні з жителями нашої громади. Як на лікування, так і на вирішення складних життєвих обставин. Також надаємо допомогу на догляд, якщо вони здійснюють на непрофесійній основі, то теж доплачуємо із селищного бюджету. Цю категорію ми звільнили від сплати за надання соціальних послуг, які вони отримують у нашому територіальному центрі соціального обслуговування. Вони можуть безкоштовно отримувати послуги прання, догляд вдома, перукарські послуги та інші послуги. Також діти ВПО звільнені від сплати за харчування у школах та дошкільних навчальних закладах. Більшість дітей, які до нас переселилися, залишилися навчатися онлайн у своїх школах. У нашій школі навчається 65 ВПО".
Будинок пані Лідії в Охтирці нині непридатний для проживання. У перспективі, говорить жінка, родина планує придбати житло в Недригайлові та залишитися тут назавжди.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
