Подружжя Надії та Володимира Шаповалів збиралися зимувати у рідному Рясному, що у Краснопільській громаді: посадили цибулю та часник, запаслися дровами, придбали генератор. Але довелося все покинути, коли у сусіднє село Грабовське зайшла армія РФ.
"У Грабовському почалися ті справи. Ми так дуже і не чули, ну тут пішли повідомлення від нашої старости, а і що от сюди із Сум. І так кожний між собою спілкувався, і виявилося, що правда. У мене інтернету немає — та в кого він є в селі — але телефоном дізналися, що насправді в Грабовському ДРГ були. Може ми не чули, але говорили, що автомати були. Я саме в той час на вулиці щось робив автоматні постріли чітко не чули. Що дрони літали, чули, а автомати — ні", — пригадує Володимир.
Подружжя прожило разом у Рясному 43 роки. Нині пенсіонери у Сумах в транзитному центрі “Плурітон”. Евакуювали людей "Білі янголи".
"Якщо точно інформацію не знаєш, але підтвердження йдуть, то воно ж не на місці все всередині. І тим більше коли сказали, що буде машина “Білі янголи”, збирайтеся, беріть необхідне. Дійсно вони в суботу ввечері приїхали, дві машини. Нас 12, напевне, було. Завантажилися, хто що, покидали вдома все".
У селі майже на кожному подвір'ї є пошкодження від російських дронів, розповідає подружжя. У їхній двір ще на початку вторгнення влучила міна.
"Ми там самі залишилися, ото страшно було вже нікого не було, ні сусідів, нікого".
Пані Надія каже, що вони з чоловіком виїздили із села, але потім повернулися:
"Воно ніби притихло, якраз і тихенько було, городи посадили, птиці завели. І онукам же пособить треба, викопали город. Дрони літали, але останній місяць стало неможливо. Але таки трималися і дров заготовили. Покинули все. Гуси, утята, курчата. Насипали їм їжі, але то ж птиця, вона може за день поїсти й два мішки. Залишилося все, води ж не наллєш на місяць. Я дзвоню знайомим — зв'язку немає. Усе ж там, що нажили, кинули: меблі й техніка побутова. Взутись, одягтися, щось перекусити на перший випадок, це зрозуміло. Кружка, ложка, миска, ото таке". Генератори купили, безперебійники, бензину набрали, але все залишили".
Попри все, подружжя сподівається повернутись у рідне село.
"Приємно сидіти, звичайно, без роботи, не робити нічого, не кричать на діда. Я б із душею повернулася. Та якби скінчилося те все, то заради Бога. Вони приїхали накрасти. Їм війна та “по барабану”. Напитися, накрасти — ото й все", — каже Надія.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
