Ветеран російсько-української війни Олександр Солоніков після поранення та звільнення з армії заснував власний агробізнес. Попри повномасштабне вторгнення та ризики прифронтового регіону, він продовжує розвивати своє агропідприємство та допомагає іншим ветеранам. Як йому це вдалося – дивіться в матеріалі Суспільного.
"Це оранка. Якраз ховаємо поживні рештки, які потім будуть своєобразним добривом. Ну і відповідно готуємо площу під посів. Плануємо соняшник на цій площі, високоолеїновий. А там подивимось", — розповів ветеран війни Олександр Солоніков.
Чоловік має власний агробізнес, обробляє поле на власному тракторі. Це, каже, одна з найголовніших машин для аграрія.

"Використовуємо як для оранки, так і вносимо засоби для захисту рослин, сіємо. Тобто він фактично закриває всі потреби", — пояснив Олександр.
Нині підприємство Олександра орендує майже 150 гектарів землі. Спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур — соняшника, сої, кукурудзи та пшениці. Доєднався до війська, розповідає чоловік, у 2014 році, служив у складі добровольчого загону Сумського МВС.

"Якраз формувався зведений загін перший у числі добровольців, скільки нас там, мабуть, 106 чи 107 перших було, то якраз потрапив на Донбас. І починали ми з Красного Лимана, потім був Сіверськ, у Сіверську якраз отримав мінно-вибухову травму, потім була Авдіївка ще, якраз серпень, якраз туди потрапили. Після Авдіївки була уже там зима.. ну, загалом, Бахмутка. Так, так називалася дорога, десь ті края, скажімо так. Тобто виконували завдання, які ставили тоді", — поділився Олександр.
За станом здоров'я, на початку 2017 року Олександра Солонікова звільнили з війська. Тоді, каже чоловік, задумався, чим займатиметься надалі.

"Як юрист допомагав нашим захисникам і родинам загиблих в оформленні земельних ділянок. Сам цікавився, чим можна зайнятися, будучи пенсіонером. Сидіти ж на одному місці якось мені непривично. Відповідно я потрапив до Полтавської області, до побратимів, подивився, які там бізнеси в них є і зрозумів, що в нашому регіоні простіше за все.. ну не простіше за все, тому що затратне, багато роботи. Але те, що в нас піде, те, що ринок не зайнятий, от якраз сільське господарство. Отак тоді виникла ідея. У 21-му році було засноване товариство весною", — розповів чоловік.
За словами Олександра, аграрне товариство заснував у 2021 році. Перше, каже, що зробив, — орендував земельні ділянки в учасників бойових дій. Потім узяв у лізинг трактор і сівалку. Частину стартових грошей чоловік отримав як державну допомогу, решту — від родин загиблих військових у вигляді поворотної фінансової підтримки.

"Ми з ними повністю розрахувалися. Ну і теж підтримуємо, як можемо. Далі ми взяли участь у грантових програмах, . Також був ряд постачальників, які, в принципі, нам тоді теж допомогли добре. Вони частково дали нам продукцію, посівний матеріал, дали нам, скажімо так, відстрочку, так? І до сих пір, якщо у нас, припустимо, немає коштів обігових, а вони потрібні, то вони нам розтягують на шість-вісім місяців", — розповів чоловік.
З початком повномасштабної війни, розповідає ветеран, його підприємство зіткнулося з найбільшими труднощами. Серед інших — здорожчання пального та проблеми з електропостачанням. Усе це — на тлі щомісячних платежів за техніку.
"Нам допомагали якраз місцеві невеликі підприємства. Про холдинги мовчу.. я не бачу підтримки, їм не цікаві маленькі. От, а якраз невеликі такі, що вже, ну, скажімо так, до 1000 га є у людей, які самі пройшли цей шлях і розуміють, що це таке. Тобто вони без питань нам допомагали", — поділився Олександр.
Попри складнощі, каже Олександр, бізнес продовжує розвиватися. У планах — вирощування спаржі та овочів. Для цього, говорить, потрібні додаткові потужності для зберігання. Підприємство бере участь у нових грантових програмах.

"Грантодавці до нас сильно не йдуть, оскільки прифронтова область. Дивляться на те, що в нас ситуація безпекова така не зовсім контрольована, грубо кажучи. Бояться, що те обладнання, на яке ми подавалися, може попасти десь під обстріли. Я так розумію, що якраз Мерсі Корпс зараз для прифронтових територій грантову програму вирішила зробити. Я так розумію, що ми, чи хтось із тих, хто подався, допомогу якусь отримаємо", — повідомив ветеран.

Проте, додає аграрій, хотів би, щоб для ветеранів і їхнього бізнесу було більше державної підтримки:
Скажімо так, нам не потрібні подачки, нам потрібні інструменти. Ми далі будемо заробляти, будемо далі брати своїх же до себе на роботу, допомагати своїм відкривати бізнес, якось так".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram