Сумські газовики щодня ліквідовують наслідки російських атак і повертають людям можливість користуватися газом. За добу фахівці отримують близько десяти звернень, говорить старший майстер служби експлуатації систем газопостачання Володимир Махітко. Як працюють у воєнний час та з якими викликами стикаються, розповіли кореспондентам Суспільного.
"Найкраща кульмінація в нашій роботі — це коли люди нам дякують за те, що ми несемо вогник у їхню оселю і в життя", — поділився старший майстер служби експлуатації систем газопостачання.

38-річний Володимир працює у Сумській філії "Газмережі" шість років. У його бригаді два слюсарі, водій і майстер.
"Був нафтовиком, а став газовиком. З 2019 року і по цей час. Ми виїжджаємо на усунення витоків — хоч це в квартирах, хоч в будинках, хоч на вулиці. Де б це не було. Буває, що й без обіду працюємо, ну така в нас робота", — розповів чоловік.
Володимир пригадує випадки, коли бригада під час обстежень потрапляла під обстріли.
"Ми виїжджали, обстежували і потрапили під обстріли. Благо, що там було в них укриття, ми спускалися. Виїжджаємо тоді, коли нам дозволяє безпекова ситуація", — додав Володимир.

Бригада працює у посиленому режимі, інколи й у вихідні, ділиться Володимир. На день буває до десяти викликів. Найголовніше, каже, оперативно повернути людям газ.
"Все залежить як від країни-агресора, так і від обставин, які у людей склалися. Мені зателефонували о 10 ранку в неділю, щоб збиралися, бо потрібно людям газ. Бо там не було ні світла, ні газу, ні води. Зовсім не було нічого. І ми 5 годин були в Шостці, повністю всі озброєні інструментами, і о 6-й отримали інструктаж та приступили до виконання робіт. Працювали всю ніч і весь день, і о 17 вечора ми вже запустили", — розповів майстер.
Попри ризики, говорить Володимир, професію змінив би хіба що на таку саму:
"Я б обрав таку професію. Що мені найбільше подобається — що моя робота не одноманітна. Різні люди трапляються, різні ситуації. Люблю, коли є нестандартна ситуація, яку треба вирішити".

У газовій службі працює й водій-слюсар Ярослав Родінка. У системі, каже, він два роки.
"Ми займаємось відновленням розподілу газу або його припиненням, коли трапляються аварійні ситуації. Це така різноманітна робота. Ти щодня стикаєшся з новими викликами. Приходиш на роботу, готуєш машину, виїжджаєш, і все — плани змінюються. Виїзд за місто або ще кудись. Звичайно, страх присутній, ми живемо в прифронтовому місті, і ви бачите, яка в нас обстановка. Летить постійно, але, якщо ми не будемо цього робити, хто це буде робить", — розповів Ярослав.
За його словами, керівництво подбало про базові засоби безпеки: "Ми забезпечуємось касками, бронежилетами, аптечками — всім необхідним. І, якщо є небезпечна ситуація, наперед стараються думати, щоб ми заздалегідь передбачили це все".

Після кожної атаки бригади вирушають у перші 15 хвилин: оглядають будівлі, перевіряють труби, прилади, шукають витоки. Лише після цього відновлюють газопостачання, пояснює слюсар Володимир Біловоленко.

"Буває, що труби, крани, вони ж старі, доводиться їх обслуговувати. Не вистачає людей, слюсарів. Люди без газу, чекають, дякують нам, що газ пускаємо. Хто ж буде працювати, як не ми", — додав Володимир.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
