Коли його доньці було три дні, він залишив родину і став у стрій ДШВ. Відтоді його шлях — це штурми, розмінування, поранення, повернення, підготовки. Штурмовик з перших днів війни, а нині головний сержант інженерно-саперного батальйону 33 окремого інженерного полку ДШВ із позивним "Кот" розповів про службу на Сумщині, найскладніші бойові завдання та про те, чому не святкує День захисників і захисниць.
"На мій погляд, ми повинні десь противника знищити. Щоб їхні бригади пішли в відмову. Зараз багато росіян і їхніх військових не розуміють, що вони просто м'ясо, яке прийшло на нашу землю. Ми не пішли на чужу землю, ні в кого нічого не забираємо, ми захищаємо своє і стоїмо за своє".
"Кот" понад рік обороняє кордони Сумщини. Він пройшов кілька напрямків бойових дій, після чого зайняв сержантську посаду.
"Я виїхав із Каховки. Моїй меншій доньці було три дні. Я залишив родину і став до лав 95-ї десантно-штурмової бригади в 13-й батальйон. Мій бойовий шлях — це штурм на Ізюм, штурм Донеччини, поранення, штурм знову Луганщини, штурми, поранення і повернення в Серебрянський ліс на Донеччині. Де звідти вже пішов на посаду вище", — розповідає головний сержант. Нині він керує підготовкою підрозділу: тренує саперів.
"Ти не можеш просто прийти з автоматом посидіти в окопі. Я створював роту з саперів, фахівців, які працювали і працюють. Я старався навчити та зберегти свій особовий склад. Бо я був в окопах, був штурмовиком, я йшов, я бачив".
Перший досвід роботи з мінними полями боєць здобув на Запорізькому напрямку, коли довелося розміновувати широкі, щільно влаштовані мінні смуги.
"Я такого мінного поля в житті не бачив. Вони засипали 40 км в ширину просто мінами: закопані, не закопані, протипіхотні, в керованому варіанті, не в керованому варіанті. Протитанкових мін було... Це було дуже потужне мінне поле, яке нам довелося проходити".
"Кот" говорить: війна — це ті ж навчання, але в бойових умовах. Тому від своїх бійців вимагає постійних тренувань і самовдосконалення, навіть від тих, хто вже має бойовий досвід.
"Ми не стоїмо на місці й не бігаємо з автоматами. І не розміновуємо палками, як хтось там думає. Ми впроваджуємо роботи наземні. Ми впроваджуємо великі дрони, які також розміновують і мінують дистанційно. Ми не стоїмо на місці".
Українську армію головний сержант вважає нині найдосвідченішою у світі. Це — результат постійного тренування і бойової практики.
"Рівних нам немає. І я думаю, це весь світ побачив, що держава в 40 млн населення стримує ядерну державу в 140 млн. І нам це вдається. Як би хто не кричав, що ми програємо. Ні, ми не програємо. Ми просто робимо те, що потрібно. Ми у своєму темпі знищуємо противника".
День захисників і захисниць України "Кот" поки не святкує. Для його підрозділу це звичайний робочий день.
"Я не можу святкувати це свято, бо мої хлопці так далі будуть виконувати задачі. Війна ж не припиняється в цей день, і для мене нема свята. Дякую за привітання всім, хто привітає, але треба далі працювати".
Військовослужбовець говорить: кожен має знати свій рубіж і причину, через яку його тримає.
"Я говорю завжди хлопцям: у кожного є свій рубіж. І треба дати собі відповідь, чому ми на цьому рубежі. Я собі завжди даю відповідь, чому я на цьому рубежі. Бо далі рубіж — це моя родина. Я маю тут вистояти, так, як би тяжко мені не було, я маю вистояти на цьому рубежі. Вибір у кожного свій. Так само і їхній рубіж — це вмерти на нашій землі. Вибрали вони самі, вони прийшли сюди. Ми стоїмо і знищуємо противника", — каже головний сержант інженерно-саперного батальйону 33 окремого інженерного полку ДШВ на псевдо "Кот".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
