Родина Надії Лисенко виїхала на Сумщину з Вовчанської громади Харківської області, де вісім місяців прожила в окупації. Тепер сім’я мешкає у Конотопському районі, у будинку, де раніше тримали бджіл, поступово облаштовується і повертатися не збирається. Історію своєї родини Надія Лисенко розповіла Суспільному.
"Ось наш будинок, ми його купили через три місяці після того, як сюди приїхали. Старенький, звісно, зате свій", — говорить пані Надія.
У цьому будинку Надія Лисенко, її чоловік і двоє дітей живуть відтоді, як два роки тому переїхали в село Слобода Буринської громади з Харківської області.
Кухню і ванну, які розташовані у прибудові, доводиться обігрівати газовою плитою, бо опалення сюди не дістає, розповідає пані Надія. А сам будинок, каже, теплий, нагрівається швидко, його можна опалювати й газом, і дровами. Та рішення перейти з газового на пічне опалення було помилкою, додає жінка: "Пічку як стали топить – і отакий у нас жах твориться тепер зі стінами. Ще поки не встигли нічого такого тут зробить, тому що багато чого треба зробить, а на все це не вистачає коштів".
Будинок їм дістався незвичайний, вважає пані Надія: "У цьому будинку стояла пасіка. А потім, мабуть, до того, як ми приїхали десь, може, за рік, цю пасіку винесли. На зиму вони заносили вулики в хату. Ми дізналися це вже після покупки".
Провели в будинок воду, зробили косметичний ремонт. Жінка говорить, допомогла адміністрація громади, зокрема, надали матеріал для підлоги. Також безоплатно дали птицю і поросят.
Пані Надія розповідає: з адміністрації громади привозили продукти, овочі на посадку. У дворі є фруктовий сад. І тепер у родини є власні запаси.
Жінка каже: дітей влаштували у садок і в школу, а їй із чоловіком запропонували роботу. Також підтримують односельці.
"Ми сюди як прийшли жити, нам бабусі, сусіди кажуть: "Може, вам огурчиків, може, помідорчиків — закруток". Люди тут гарні, я вам скажу. Вони нас прийняли хорошо. Кожен зі своєю допомогою", — розповіла Надія.
Від благодійних організацій родина отримала гаджети для навчання, грошову допомогу на придбання меблів. Родині допомагають сестри пані Надії, які в різний час теж переїхали в це село. Жінка розповідає, що всього їх п’ятеро, у всіх домівки зруйновані. Уцілів тільки будинок батьків, але їх вмовили теж виїхати у Слободу. Їхнє село Пільна у Вовчанській громаді вісім місяців було під окупацією, і до сьогодні — під обстрілами.
"Сиділи в погребах сім'ями, ховалися, продуктів не було на існування. Борошно було на вагу золота, олія, цукор. У нас, як ми ще в окупації були, їздили наші односельці в Бєлгород і закупали там. Ну, я вам скажу, там такі були ціни...", — розповіла жінка.
Сім’я пані Надії виїхала, коли село звільнили, згадує жінка: "У нас там світла, нічого не було. А я вже була вагітна донькою. А оскільки я ще на цукровий діабет хворіла, було дуже важко дістати ліки: інсуліни і всяке таке. І ми вирішили виїхати в Харків".
У Харкові народилася донька Емілія. Жили в гуртожитку, потім винаймали квартиру, але це було дуже дорого, до того ж часті обстріли й тривоги. Тому, каже жінка, вирішили їхати до сестер, якомога далі від вибухів і сирен. Після чого купили будинок.
"Найскладніше було — просто зібратися, встати і зробити все заново. Щоб не опустити руки і сидіти, чекати, що десь хтось там дасть, хтось щось прийде зробить, а робити його самому. Також налаштувати себе морально, що треба жити дітьми, знати, що їм треба щось потім залишити, щось їм дати. Звичайно не все виходить одразу, але поступово ми йдемо до своєї мрії", — ділиться жінка.
Перша задача зараз – зробити ремонт, каже пані Надія, планують його на весну. Усе майно залишилося вдома, але речі – не головне, каже жінка: "Шкода все, бо це все наживалося не один рік. Найбільше шкода, що залишили там фотографії малого, відео з хрестин, з пологового. Мабуть, все-таки пам'ять там залишилася моя. Але його немає, воно все погоріло, там нічого не залишилося, там уламки".
Жінка каже, що хотіла б поїхати додому, подивитися, але це наразі неможливо: "Туди в'їзд закритий, там обстрілюється постійно. Ми тут залишимося. А куди повертатися?Вертатися нам немає куди".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
