Цьогоріч 15 лютого – 32 річниця з дня виведення радянських військ з Афганістану. У війні, що тривала 9 років взяли участь понад 160 тис. українців, донині долі десятків людей невідомі.
15 лютого виповнилося 32 роки, як остання колона радянських солдат вийшла з Республіки Афганістан. Сумщина втратила на його території 123 своїх військових. У Сумах поблизу меморіалу загиблим в Афганістані згадують тогочасні події та полеглих у війні сумчан.
О 10-й ранку до пам’ятника загиблим воїнам в Афганістані прийшли сумчани. Серед тих, хто прийшов згадати полеглих товаришів - Олександр Баня – капітан запасу, кавалер трьох бойових орденів. Проходив службу в Афганістані з вересня 1985-го по лютий 1987-го.
"Я прилітав – 32 пробоїни на борту. За це був нагороджений орденом "Червоної зірки". В Афганістан налітав 1200 годин нальоту у нас був, за всю службу налітав 800 годин. З полку нашого кабульського ми втратили 28 чоловік убитими. Тому що потрапили якраз на "стінгери". 1986 рік, це якраз "стінгери", перші, застали їх – це ми", - каже Олександр Баня.
Микола Єрьоменко у 1986-88 роках проходив строкову службу в Афганістані - місто Чарікар, 45-ий саперний полк. З початком російсько-української війни, говорить, по-іншому подивився на військовий обов’язок. "Треба свою батьківщину захищати, своїх рідних, свої села, міста. Так що, я думаю, ми іще станемо в стрій і будемо битися зі зброєю в руках за нашу Батьківщину ", - каже Єрьоменко.
Олег Корнієнко у 1988 році під час призову на строкову службу добровольцем пішов служити у В’єтнам. Зараз по-іншому ставиться до словосполучення "воїн-інтернаціоналіст".
"На тлі сучасної російсько-української війни такі терміни виглядають дуже недоречними. І не дарма вже в сучасних збройних силах України в ході цієї війни відбулася реформа, в ході якої повністю відмовилися від, так би мовити, реліктів радянської доби: від форми, якихось традицій, термінів. З 1922 року Радянський Союз постійно надавав, так звану, "інтернаціональну допомогу". Це Китай, Монголія, Корея, Угорщина, Лаос, Мозамбік, Алжир, Єгипет, Нікарагуа можна перераховувати весь світ практично", - розповідає чоловік.
"Коли ми говоримо про війну в Афганістані, то ми повинні чесно називати речі своїми іменами, що це було вторгнення Радянського Союзу на територію Афганістану з геополітичною метою. І, відповідно, для цього вторгнення Радянський Союз використовував громадян радянських республік, мобілізувавши їх і відправивши на війну. Щоб цей сором прикривати, використовувалися гасла типу "воїни-інтернаціоналісти", "інтернаціональний обов’язок". Надання, так званої, "братської допомоги" іншим народам для боротьби з імперіалізмом. Але, насправді, це був той самий імперіалізм. Від громадян приховували правду, не називали речі своїми іменами, часто кидали солдатів без належної військової підготовки", - говорить голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Що відомо
- Війна в Афганістані тривала з 1979 по 1989 рік. Виведення радянських військ почалося 15 травня 1988. Згідно з Женевськими угодами Радянський Союз зобов’язався вивести свої війська з афганської території. Завершили це 15 лютого 1989. Жертв дев'ятирічного протистояння близько півмільйона мирних афганців.
- У Сумській територіальній громаді, за інформацією міськради, нині мешкає майже тисяча учасника бойових дій на територіях інших держав. Загалом, у війні в Афганістані брали участь більш ніж 160 тисяч українців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.
