Лідери країн заявляють, що не можуть "приєднатися до фанфар", коли порушуються права людини, а в Китаї називають це "політичним позерством".
Чотири країни оголосили дипломатичний бойкот Олімпійських і Паралімпійських ігор-2022, що відбудуться в лютому в столиці Китаю Пекіні. Першими про це заявили США, слідом від відвідання Олімпіади офіційними особами відмовилися Австралія та Велика Британія, а поки що останньою долучилася Канада.
Що означає дипломатичний бойкот
На Ігри не приїдуть офіційні особи перерахованих країн, що є традицією для таких масштабних спортивних подій. Зазвичай на церемонціях відкриття або закриття, деяких змаганнях та інших заходах під час Олімпіади присутні перші особи країн-учасниць, високопосадовці, їхні представники або члени дипломатичних делегацій.
Проте цього разу одні з найвпливовіших країн світу та водночас одні з найсильніших зі спортивної точки зору від такого політичного жесту відмовилися.
При цьому бойкот не стосується самих збірних: спортсменів, тренерів та інших членів команд. Вони, за бажання, зможуть узяти участь. Керівництва країн пояснюють це тим, що "не хочуть карати спорстменів, які готувалися для участі в змаганнях".
Адміністрація президента США Джо Байдена заявила, що надає "повну підтримку" спортсменами, але не може "приєднатися до фанфар Ігор".
Читайте також: Канада долучиться до бойкоту Олімпійських ігор в Пекіні
Що стало причиною бойкоту
Кожна з перерахованих країн назвала причиною бойкоту порушення прав людини в Китаї. Зокрема вказують на "геноцид і злочини проти людства, скоєні Китаєм у Сінцзян-Уйгурському регіоні". Мова про звинувачення КНР у геноциді й нехтуванні правами уйгурського народу, що є переважно мусульманським, та інших етнічних і релігійних меншин. КНР досі заперечує існування проблеми.
Як реагує Китай
У КНР заяви про бойкот назвали "політичним позерством" і "наклепницькою кампанією". Після перших новин про бойкот від США керівництво Китаю повідомило, що Штати "заплатять" за це й що КНР готуватиме "зустрічні заходи" у відповідь на таку позицію.
Щодо питання уйгурів, Китай назвав це "брехнею й чутками", а рішення бойкотувати через це Ігри "ідеологічними упередженнями".
Водночас спікер Міністерства зовнішніх справ КНР Ван Веньбінь сказав, що "всім байдуже", чи хтось із політиків приїде на Ігри.
Тим часом прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо нагадав, що "Пекіну добре відома давні занепокоєння, які Захід висловлював щодо прав людини в Китаї, тож це не має бути несподіванкою".
Читайте також: Зимові Олімпійські ігри в Пекіні 2022 року: Китай критикує дипломатичний бойкот США
Що відомо
- Востаннє США й Канада вдавалися до дипломатичного бокоту Олімпійських ігор у 1980 році, коли їх приймала Москва. Причиною стало вторгнення військ СРСР до Афганістану. Тоді бойкот стосувався й участі збірних.
- Також можливість дипломатичного бойкоту Ігор у Пекіні розглядає Японія.
- Жіноча тенісна асоціація (WTA) відмовилася від проведення змагань у Китаї через скандал із китайською гравчинею Пен Шуай, яка звинуватила в сексуальному насильстві колишнього віцепрем'єр-міністра Державної Ради КНР Чжана Ґаолі. На думку організації, Китай ігнорує заяву тенісисти та "цензурує" згадки про неї.
Читайте також: Тенісні організації ITF та ATP відмовилися підтримати WTA в бойкоті Китаю: як вони це пояснюють
- Напередодні Олімпіади в Пекіні відбуваються протести активістів, які виступають за права уйгурів та інших меншин Китаю, а також за звільнення Тибету.
Читайте також: На церемонії запалення олімпійського вогню в Греції відбулися протести: чого вимагають активісти
- Зимові Олімпійські ігри-2022 мають відбутися 4-20 лютого, Паралімпійські – 4-13 березня.
