Комісія з розгляду питань національності World Athletics відхилила заявку збірної Туреччини про натуралізацію 11 спортсменів. Про це повідомили на офіційному сайті організації.
У 2025 році Туреччина розпочала впровадження нової стратегії розвитку легкої атлетики у країні. Одним із напрямків розвитку спорту є натуралізація спортсменів інших національностей. Зокрема минулого року про зміну спортивного громадянства заявляла низка провідних легкоатлетів з Ямайки, Кенії та Нігерії, що є призерами Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи.
Кого з атлетів хотіла натуралізувати Туреччина?
- Раджиндра Кемпбелл (Ямайка) — бронзовий призер Олімпійських ігор-2024 у штовханні ядра.
- Вейн Піннок (Ямайка) — срібний призер Олімпійських ігор-2024 у стрибках в довжину.
- Роже Стона (Ямайка) — переможець Олімпійських ігор-2024 в метанні диска.
- Джейдон Гібберт (Ямайка) — чемпіон світу серед юніорів 2022 року в потрійному стрибку.
- Кетрін Релін Амананголе (Кенія) — бронзова призерка ЧС-2023 з півмарафону.
- Браян Кібор (Кенія) — спортсмен, що спеціалізується в бігу на довгі дистанції.
- Бріджід Косгеї (Кенія) — срібна призерка Олімпійських ігор-2020 в марафоні.
- Рональд Квемой (Кенія) — срібний призер Олімпійських ігор-2024 в бігу на 5000 м.
- Нелвін Джепкембой (Кенія) — бігун, що спеціалізується на дистанціях 5000 м, 5 км та 10 км.
- Фейвор Офілі (Нігерія) — переможниця ЧС-2021 серед юніорів в естафеті 4x400 м, спеціалізується в бігу на короткі дистанції.
- Софія Якушина (Росія) — спортсменка, що спеціалізується в семиборстві.
Однак World Athletics відхилила кожну подану заявку та постановила, що всі 11 спортсменів, які прагнули змінити громадянство на турецьке, не матимуть права представляти країну на міжнародних змаганнях.
Причиною відмови Туреччині в натуралізації атлетів стало "суперечення принципам чесної конкуренції та захисту національних резервів". Комісія постановила, що заявки не були незалежними індивідуальними проханнями, а натомість становили частину скоординованої, фінансованої урядом стратегії з "купівлі" національної команди.
Уряд Туреччини повністю управляв державним клубом, який вербував закордонних спортсменів, надаючи їм "вигідні" умови контрактів для зміни громадянства, зокрема і напередодні на Олімпійських ігрор 2028 року у Лос-Анджелесі. Комісія визнала, що такий підхід підриває основну мету правил щодо допуску атлетів до участі у змаганнях під егідою World Athletics: спортсмени повинні мати справжній зв’язок із країною, яку вони представляють, а нація має заохочувати та розвивати власних атлетів.
Зрештою організація прийняла рішення, що ці 11 спортсменів не мають права представляти Туреччину на національних змаганнях або інших міжнародних турнірах топрівня. Однак комісія зазначила, що це не заважає спортсменам брати участь у одноденних змаганнях або шосейних забігах як приватним особам або представникам клубів, а також проживати та тренуватися в Туреччині.
Чому Туреччина шукає підсилення збірної з легкої атлетики?
- На рівні Олімпійських ігор в легкій атлетиці найвищим результатом Туреччини є "бронза". Першу нагороду Туреччина завоювала у потрійному стрибку ще у 1948 році. Після цього серія Туреччини без медалей у легкій атлетиці на Олімпіаді тривала 68 років — до Ріо-2016, але "бронзу" країні приніс вже натуралізований спортсмен — колишній кубинець Ясмані Копелло у бігу на 400 метрів з бар'єрами (змінив спортивне громадянство у 2013 році).
- На чемпіонатах світу з легкої атлетики Туреччина за всю історію має лише чотири нагороди: одне "золото" та три "срібла". При цьому лише одну нагороду завоювала етнічна туркеня — у 2003-му друге місце у бігу на 1500 м посіла Сюрейя Айхан Коп.
- Усі три наступні нагороди на рівні світової першості здобували натуралізовані спортсмени: у 2009 році — колишня південноафриканська стрибунка у довжину ("срібло"), у 2017 році — олімпійський призер Копелло на 400 м з/б посів друге місце, а колишній представник Азербайджану Раміль Гулієв у бігу на 200 м приніс Туреччині дебютне "золото" ЧС.
