Олімпійська чемпіонка з лижних перегонів Ебба Андерссон припускала, що пропустить сезон-2026 через травму коліна, яка до цього переслідувала її протягом 12-ти років. Про це спортсменка розповіла в коментарі виданню Expressen.
На Олімпіаді-2026 Андерссон змогла вибороти перше в кар'єрі "золото" Ігор. Шведська лижниця тріумфувала в історичному масстарті на 50 км. Окрім золотої нагороди Андерссон також тричі ставала срібною призеркою цьогорічної Олімпіади: двічі у особистих гонках та у естафеті.
Однак попри медальний "врожай" на Олімпійських іграх, перед стартом сезону Андерссон ставила під сумнів свою участь у сезоні-2026. Причиною цього була травма коліна, яка переслідує шведку вже 12 років.
"На старті сезону це було суцільне пекло. Я думала: «Чи зможу взагалі брати участь у змаганнях цього сезону?». Мені було дуже важко зберегти рівновагу під час спуску, втриматися на лижах у поворотах і рухатися достатньо швидко", — зізналась Андерссон.
У 2014 році під час пробіжки у Ебби вивихнулося праве коліно, а у 2016 році шведка достроково завершила сезон і перенесла подвійну операцію після того, як у її коліні відірвалися шматочки хряща. Під час однієї з операцій також зміцнили внутрішню частину коліна.
"Після цього в мене в коліні два гвинти. Я дізнався про це лише [через дев'ять років]. Я просто: «Що? У мене в коліні метал?»", — розповіла Ебба.
Однак на операції проблеми з коліном не завершились. Восени 2019 року Андерссон послизнулася під час бігу та знову травмувала праве коліно, внаслідок чого пропустила частину сезону. А влітку 2025 року Ебба отримала незначну травму меніска правого коліна та була змушена утримуватися від бігу протягом частини передсезонної підготовки до Олімпіади.
Зрештою сезон Кубка світу шведка розпочала з чотирьох поспіль результатів у топ-5, зокрема здобула по одній бронзовій та золотій нагороді. Незважаючи на це, Ебба зізнається: не відчувала впевненості у перший тиждень Олімпіади. І хоча їй вдалося здобути два "срібла" у перших двох забігах, під час естафети Андерссон зазнала жахливого падіння.
"Я тремтіла і хиталася. Найбільше, моя права нога не рухалася. Тоді стало абсолютно зрозуміло, що я не була на 100 відсотків здоровою фізично", – сказала Андерссон.
Після перегонів, коли вона витерла сльози та отримала третю срібну медаль, у Андерссон була лише одна думка: "Я відчула: «Ні, чорт забирай... Я не можу бути такою поганою»" .
Зрештою Андерссон вдалось відновитись перед заключною гонкою лижниць і попри боротьбу з травмою здобути омріяне олімпійське "золото" у жіночому масстарті.
