Який шлях подолала українка з 2019 року.
Юлія Левченко вперше за кар'єру стала призеркою чемпіонату світу в приміщенні. На світовій першості-2026 українська стрибунка у висоту виграла "срібло", яке розділила одразу з двома суперницями — Ангеліною Топич та Ніколою Оліслагерс.
Світовий подіум Левченко вже мала на чемпіонаті 2017 року на відкритому повітрі — тоді також стала срібною призеркою з результатом 2.01 метра. Вже наступного сезону Юлія вперше виступила на "зимовому" ЧС-2018 — і залишилася поза подіумом, замкнувши топ-5.
Суспільне Спорт — офіційний транслятор ЧС-2026 з легкої атлетики у приміщенні в Україні. Дивіться змагання наживо на платформах Суспільне Спорт і місцевих каналах Суспільного.
Після дебюту на чемпіонаті світу в приміщенні Левченко також посіла дев'яте місце на турнірі 2024 року. Євро-2019 вона також завершила зі "сріблом", проте світова медаль у приміщенні досі залишалася для українки недосяжною.
Зрештою, першу нагороду на турнірі Левченко виборола із особистим рекордом у сезоні й на турнірі — стрибнула на 1.99 метра і поступилася лише іншій українці, Ярославі Магучіх.
"Просто робила свою справу, — розповіла Левченко у коментарі Суспільне Спорт. — Намагалася насолоджуватися. Це абсолютно не залежало від тієї висоти, яку я взяла. Знала, що вийду і буду задоволена будь-яким результатом. бо повернути оцю радість до стрибків і до змагань — це займало в мене дуже багато часу. Розуміла: якщо медаль має бути моя, то так і буде; якщо ні, нічого страшного, працюємо далі".
Левченко відзначила, як тренерка і вболівальники мотивували її повернутися до найкращої форми після кількох складних сезонів, в яких призерка чемпіонатів світу та Європи залишалася поза п'єдесталом топзмагань.
З 2019 року, коли українка виборола континентальне "срібло" в приміщенні, вона стартувала на трьох літніх чемпіонатах світу — і лише одного разу подолала кваліфікацію (у фіналі 2025 року стала п'ятою). Не виходило й підступитися до олімпійської медалі: у 2021 році стала восьмою у фіналі Токіо, а 2024-го в Парижі не подолала відбіркову стадію.
"Насправді я дуже дякую всім, хто мене підтримує і підтримував. Незалежно від результатів — я це відчуваю. Це дійсно дало мені таку мотивацію та змогу рухатися далі. Тренерці Ірині Пустовойт, яка підтримувала мене, — їй найважче за всіх, бо в неї дві спортсменки і ще багато інших, там підростає покоління. Вона вміє знаходити потрібні слова та підхід, бо ми всі різні".
"Дуже багато факторів [склалися], дуже багато людей поруч, які підтримують. Це такий довгий-довгий процес, в якому немає крапки. Ти завжди мусиш вчитися чомусь новому".
Юлія Левченко на топтурнірах з 2019 року: всі результати
- ЧС-2018 у приміщенні: 5-те місце (1.89 м)
- ЧС-2019: 4-те місце (2.00 м)
- Олімпіада-2020: 8-ме місце (1.96 м)
- Євро-2022: 9-те місце (1.86 м)
- ЧС-2022: 15-те місце (кваліфікація) (1.90 м)
- ЧС-2023: 17-те місце (кваліфікація) (1.89 м)
- ЧС-2024 у приміщенні: 9-те місце (1.84 м)
- Євро-2024: 23-тє місце (кваліфікція) (1.85 м)
- ЧС-2025: 5-те місце (1.97 м)
- ЧС-2026 у приміщенні: "срібло" (1.99 м)
Левченко також продовжує один з найкращих стартів сезону в кар'єрі: в першій частині змагального 2026 року Юлія перелітала щонайменше 1.94 метра на всіх шести офіційних стартах — і в кожному сходила на п'єдестал (два "золота", три "срібла" й одна "бронза").
Розвинути успіх сезону Левченко спробує ще на двох великих цьогорічних форумах: у серпні Бірмінгем прийматиме чемпіонат Європи, а у вересні в Будапешті пройде перший в історії абсолютний чемпіонат світу, куди відбиратимуться найрейтинговіші стрибунки планети.
